Є у світі неперехідне. Це — правда. Слово і дія в ім'я правди. Це вболівання за свій народ, за Україну. Мужнє громадське слово про неї і мужня громадська дія в її ім'я. Ці слова стосуються певною мірою Івана Драча, слово і дії якого присвячені своїй землі і народові. Він людина свого часу. Йому болить все, що так чи інакше торкається долі України. Тому й чорнобильська трагедія не могла залишитися поза увагою поета. Так зародилася поема "Чорнобильська Мадонна". З'явилася вона вже після того, як були опубліковані поеми Світлани Йовенко "Вибух", Бориса Олійника "Сім", повість Ю.Щербака "Чорнобиль", роман В.Яворівського "Марія з полином в кінці століття", тобто коли багато чого з наболілого було вже сказано.
