Туга за Україною у творах Шевченка

Г. І . Шевченко – великий український письменник. З дитин­ства він спілкувався з простим українським народом, з мальовни­чою природою України, і усією душею Любив їх.

Заслання, каземати, воєнна муштра пригнічували поста, але не зломили його волі. Ще більшою стає його любов до України, ще важчим сум за нею. Чи повернеться він знову до рідного краю, чи побачить рідних, дорогих серцю людей? І уявляються поету мальов­ничі картини, і заступають сірі стіни каземату. Тоді ніби розчи­няється заґратоване вікно, вриваються пахощі рідного поля, виш­невого садка:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть...

Краса вільного життя. Поезія хліборобської праці. Радість сімей­ної вечері. Такими прагне бачити поет рідні села. Любов до тру­дарів привела його за ці фати, поставила перед лицем бездушних, жорстоких охоронців режиму. Може, доведеться навіть загинути в неволі. Та не про себе журиться поет, його хвилює доля поневоле­ного народу:

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні,

Чи хто згадає, чи забуде

 Мене в снігу на чужині –

Однаковісінько мені...

Та не однаково мені,

Як Україну лихії люде

Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені!..

За не і судять народного поета, намагаються розтерзати живе, налите вогнем Прометея серце. Та не вбити любов до України у її і поета.

Любітеся, брати мої, Украйну любіте,  – звертається поет до своїх союзників. Як перлини гарячих сліз, зібрав він написані в казематі вірші і за халявою солдатського чобота по­ніс у заслання, щоб передати трепетні слова любові до рідного на­роду майбутнім поколінням.

Переповнюється скорботою душа поета-пророка.

Там, на Ук­раїні

Людей у ярма запрягли

Пани лукаві...

Гинуть! Гинуть!

У ярмах лицарські сини...

"Караюсь, мучуся, але не каюсь!" - відповідав він своїм катам.

Не раз кров'ю обливалась душа великого поета. Бо душа по­ета - то душа великого народу. Не закути її у кайдани. .. .

Жива душа поетова святая,

Жива в святих своїх речах...


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.