притиснýли, вiдвернутись я не мiг І ми у позi еротичнiй бýли загнанi в тупiк.
Наведений уривок iлюструє неправильне вживання слова конкретно, яке словник тлумачить як «точно, предметно визначено». Очевидно, що солiст має на увазi не точно, а багато. Така лексична помилка порушує смисл речення. Тут же вжито вжито українiзований русизм сiльодка. Росiйською правильно селёдка, українською – оселедець. Стилiстичною помилкою є порiвняння як сiльодки в вiдро, навiть якщо замiнити русизм українським вiдповiдником. Таке порiвняння допустиме лише в розмовному стилi (це стосується й порiвняння в наступному куплетi «І народ почав з вагону як картопля випадати»). Русизмом є i слово тупiк, український вiдповiдник якого безвихiдь, глухий кут.
У дiєсловах притиснýли, бýли порушено орфоепiчнi норми, оскiльки нормативнi варiанти – притиснули, були. ́
У куплетi «І їли ми пирiжки, томатним соком запил ́и,/І з червоними вусáми говорили i курили./ Потiм трохи помовчали, трохи вiдпочили – / Взяли закурили i знов заговорили» фiксуємо порушення норм акцентуацiї в дiєсловах, а у другому куплетi «Скрябiн» вживає свої типовi джiнси, росiйське ниряю замiсть пiрнаю, зжимаю замiсть стискаю.
Солiст часто використовує молодiжну сленгову лексику на зразок чувiха у значеннi дiвчина, забити у значеннi не зважати, пробити – дiзнатися щось, бабки – грошi, не колише – не хвилює, рубає – грає (про музику). Нерiдко в композицiях гурту трапляються ненормативнi слова, яскравим прикладом чого є пiсня «Іспанiя», текст якої перенасичений такими лексемами.
Варта уваги й пiсня пiд назвою «Шмата», змiстове наповнення якої, особливо приспiв, свiдчить про неповагу до слухача i, зрештою, до самих себе, бо «Шмата» говорить передусiм про духовно-моральну деградацiю творцiв української музики.
Ти писала менi солодкi памфлети,
Навiть прислала раз пачку конфет.
Ти ридала, пищала i обiцяла,
Що серце своє ще нiкому не дала.
Безсумнiвно, автор цих рядкiв демонструє необiзнанiсть у термiнологiї, оскiльки «Тлумачний словник української мови...» фiксує таке значення слова памфлет: "це публiцистичний твiр сатирич- ного характеру, спрямований проти якого-небудь полiтичного або суспiльного явища чи окремої особи". Памфлети не можуть використовуватися як ли- сти романтичного характеру, а тому i не можуть бути солодкими. Пачка конфет – росiйське словосполучення, правильний український вiдповiдник коробка цукерок. У дiєсловi дала наголос повинен падати на останнiй склад.
Поки з армiї я ще не повернувся,
Казала – нi в кого я не влюблюся.
Писала цитати чувiх-фемiнiсток
І втiкла з командою баскетболiстiв.
Замiсть українського закохаюся «Скрябiн» ужи- ває росiйське влюблюся. Чувiха – сленгове слово, використовуючи яке, автор натякає на неповагу до фемiнiстичного руху, який у пiснi також згаданий недоречно, адже кохати когось зовсiм не означає бути фемiнiсткою чи прихильницею цього руху. У словi втiкла порушено граматичну норму. Правильною формою є втекла (втiкати – недоконаний вид, але втекти – доконаний).
Багато композицiй «Скрябiна» можуть слугувати зразками якiсної музики й текстiв, що не порушують норм української мови i загалом прикметнi високою культурою мовлення – «Люди як кораблi», «Хай буде так, як хочеш ти», «Тепла зима», «Бути маленьким». А проте, як видно з проаналiзованих текстових матерiалiв, є й такi, що не вiдповiдають нормам української лiтературної мови.
«Бумбóкс» – український фанкi-рув гурт, ство- рений 2004 р. в Києвi вокалiстом Андрiєм Хливнюком i гiтаристом Андрiєм Самойлом. Гурт входить до асоцiацiї незалежних музикантiв «Вдох». «Бумбокс» дає близько ста концертiв на рiк у Європi, Азiї й Пiвнiчнiй Америцi.
В одному зi своїх iнтерв'ю Андрiй Хливнюк сказав: «Хочеться виходити за рамки однiєї мови, однiєї гармонiї. Давайте будемо рiзними! Тому що крок вiд “я пишаюся тим, ким є” до “я не пишаюся тим, ким ти є” – дуже незначний. Нав'язувати своє українство – це так само примiтивно, як i коли хтось каже, що Української держави й української культури не iснує». Прикро, що останнiм часом усе бiльше альбомiв «Бумбоксу» виходить i презентується росiйською мовою. Вплив росiйської помiтний i в україномовних пiснях. Лексичнi помилки у композицiях насамперед пов'язанi з русизмами та англiцизмами. В українськi речення свiдомо введено окремi англiйськi фрази, якi зрозумiлi далеко не кожному українському слухачевi. Звичайно, молоде поколiння часто використовує такi прийоми в розмовному стилi, але у пiснях «Бумбоксу» надмiрна кiлькiсть англiцизмiв справляє враження штучностi, заважає зрозумiти змiст. У пiснi «Стяги на стяги» гурт спiває: «П'ю, кров твою п'ю, / What I got to do» замiсть «Що я повинен зробити». Введення англiйського речення у куплет уважаємо недоречним, оскiльки його можна замiнити українським, тим бiльше, що «п'ю» не римується з «do». Це стосується й iнших пiсень, хоча в них рима точнiша: «Задарма вiддаю, / I am telling you» («Вiд- даю»), «Або кажу сам собi easy, let it be» («Ким ми бу- ли»), «Особистий Вавилон, Now you are alone» («Наодинцi»). Декiлька англiцизмiв чуємо i в українськiй пiснi пiд назвою «Happy end»: «happy end», «love story» тощо.
У пiснi «Зцапала-злапала» спостерiгаємо поєднання трьох мов: української, англiйської та росiйської, що порушує будь-яку логiчнiсть тексту. «Бумбокс» використовує бiльше слiв iншомовного походження, анiж питомо українських, росiйськi слова вимовляються недбало, шаржовано: «У тебе безлiч гламурних штучок, / I gotta щiльний гастрольний графiк, / Вже годi мiрятися, хто кручє, / Крутiше всiх все одно лиш папiк», i далi: «Я DVD не вимикаю / І за навастями не слєжу».
Значною лексичною помилкою, що також заплутує тексти пiсень, є надмiр в одному реченнi чи куплетi закордонних власних назв, екзотизмiв, термiнiв, назв стильових музичних течiй, молодiжних угруповань, сленгової лексики тощо. Яскравим прикладом цього може слугувати пiсня пiд назвою «Супер-пупер»:
Реггi, фанкi, лайджеез,
Смак сiгари i постери Че Гевари.
Час на i-нет вже щез,
Та чомусь так ламає iти на пари.
У цiй же пiснi використано такi сленговi слова, як тачка – автомобiль, мачо – гарний хлопець, жвачка – з росiйської жуйка, пiдламувати – насмiхатися. У наступних куплетах фiгурують комп'ютернi термiни: мережа, дисконект, аська (сленгова назва програми ICQ), назва фiльму «Володар кiлець. Двi вежi». Все це можна вважати стилiстичними i лексичними помилками, якi порушують точнiсть, логiчнiсть, чистоту й виразнiсть мовлення, адже пiд час слухання композицiї важко зрозумiти таке нагромадження рiзностильової лексики.
Аналогiчнi помилки чуємо в композицiї «Полiна». У двох куплетах згадано близько десяти iмен акторiв, спiвакiв, музикантiв:
Бекхем, вiн грає, кажеш, iншi не дуже.
Джастiн, вiн може наревiти калюжу.
Як раптом шось, то Брюс усiх порятує.
У всiх тату є, це я так, констатую.
І в наступному:
Клунi чорнявий, а Сталлоне, вiн дужий.
Бред Пiтт вже зайнятий, на нього байдуже.
Як раптом шось, Арнi усiх пошматує.
У них є м'язи, це я так, констатую.
Крiм того, пiсля власного iменi чуємо займенник вiн, що є синтаксичною помилкою, оскiльки у речення введено два пiдмети. У цiй же пiснi знаходимо орфоепiчнi помилки: шось замiсть щось, стрáшний замiсть страшний ́ , свóї замiсть свої, ̈ первíсна замiсть пéрвiсна.
Насамкiнець ще раз наголосимо: українська музика завжди залишалася генератором українського слова. У пiсенних традицiях нашого народу закарбовано мовнi надбання всiх перiодiв його iсторичного розвитку. Нинi ж iз рiзних причин мовне наповнення музичних композицiй потребує ретельного шлiфування. Часто автори орiєнтуються на культурнi надбання наших схiдних сусiдiв, що зумовлює проникнення в музику вiдповiдної манери виконання – пiсеннi тексти ряснiють калькованими з росiйської мови словами, ненормативним наголошуванням, фонетичними та орфоепiчними помилками. Вимова окремих виконавцiв позначена впливами дiалектiв, просторiчного мовлення i розмовного стилю.
Глобалiзацiя iнформацiйного та культурного свiту призводить до надмiрного використання в українських пiснях слiв iншомовного походження, екзотизмiв, висловiв та речень iноземними мовами, надмiру власних назв, iмен, використання сленгової та ненормативної лексики.
Українськi музичнi гурти повиннi дбати про культуру мови своїх творiв, адже саме їхня манера поведiнки i спiлкуваня є еталонними для сучасної молодi. Свiтова спiльнота пiзнає українську мову та культуру насамперед через музику.
