Поняття про односкладні речення - Page 2

Перетворіть наявні у вправі односкладні означено-особові речення в синонімічні двоскладні. Поясніть різницю в смислових відтінках (у яких реченнях повніше наголошується на дії, а в яких — на особі?)

Вправа 5. Складіть оповідання, щоб у ньому були означено-особові речення.

Теми для оповідання (на вибір): 1. Мій вихідний день. 2. Прогулянка на лижах. 3.Інтернет: друг чи ворог?

Неозначено-особові і узагальнено-особові речення

Вправа 6. Прочитайте. Випишіть односкладні речення. Виділіть присудки в них. Якою формою дієслова (спосіб, час, особа, число) вони виражені?

1. В те  літо починалася війна. З лінії забрали грабарів, ратників, запасних та рекрутів. Найкращу молодь у кілька днів забрали в новобранці. (Ле.) 2. Танцюють, співають, веселяться на вулицях. Аж повітря тремтить від того веселого людського голосу. (Довж.)

Неозначен о-о собовими називаються такі односкладні речення, у яких присудок означає дію або стан невизначених осіб.

Присудок у цих реченнях виражається дієсловом у формі 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього або ж у формі мно­жини минулого часу. Наприклад: 1. Англійську мову тепер ви­вчають у всіх країнах світу. (Журн.) 2. Нас учили стрічати не­годи та лиха грудьми. (Корн.)

У цих реченнях дієслова-присудки вивчають, учили стосуються не певної особи чи певних осіб, а до невизначених осіб. Дійова особа — підмет — тут відсутня й точно назвати її не можна. Важлива сама дія, а не її виконувач.

Якщо в неозначено-особове речення ввести підмет,— воно втра­тить невизначене значення. Порівняймо: Поділять тебе, земле, ой, поділять. (Коцюб.) — Селяни поділять тебе, земле, ой, по­ділять.

Вправа 7. Випишіть спочатку неозначено-особові, а потім — означено-особові речення. Як мислиться дійова особа в кожному з речень?

1. Заповіт співають на мовах усіх народів світу. Знають його далеко за межами нашої країни. (Шиян.) 2. Ой, по­садю коло хати маленькую вишню. (Нар. тв.) 3. Посадили над козаком явір та калину. (Шевч.) 4. Полюють зайців по-різному, (Вишня.) 5. Тут же, біля лікарні, розкладають вогнища, варять картоплю. (Коз.) 6. Розплющу очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези . (Коцюб.)

Вправа 8. Прочитайте. Перекладіть українською мовою. Знайдіть у перекладі неозна­чено-особові речення і вкажіть, якою формою дієслова виражені в них присудки.

Когда-то в Петербурге (Ленинграде) задумали устроить очень глубокий колодец. Начали бурить землю. Бур прошёл через слои песка и глины и на глубине 100 метров дошёл до твёрдого камен­ного слоя. Камень этот оказался гранитом. Чаще всего гранит за­легает глубоко в земле. Но иногда он выходит и на поверхность земли и образует целые горы. Гранитные камни нередко встре­чаются на полях, лугах и в лесах. Гранит — очень прочный камень. Его добывают у нас на Урале, на Украине, в Сибири и других местах.

Узагальнен о-о с о б о в и м и називаються такі односкладні речення, у яких присудок означає дію, іцо може стосуватися будь-кого з людей.

Присудок у цих реченнях найчастіше виражається дієсловом у формі 2-ї особи однини чи множини, рідше — формою 3-ї особи множини. Наприклад: 1. Здобудеш освіту — побачиш більше світу. (Нар. тв.) (Усі і кожен більше побачить і знатиме, якщо наполегливо й постійно вчитиметься). 2. Хліб-сіль їжте, а правду ріжте. (Нар. те.) (Порада для всіх і кожного, отже, речення має узагальнене значення). 3. Давніх друзів не забувають. (Нар. те.) (Так повинні чинити всі).

Примітка. Узагальнено-особові речення типу Тільки й зазнав я того ща­стя, як був малим хлопцем. Що було набігаєшся, нагуляєшся з хлопцями по тих горах, по тих долинах! (Н.-Лев.) містять повідомлення про такі вчин­ки окремої особи, які характерні й для багатьох інших. Тому зміст подібних речень також сприймається більш чи менш узагальнено.

—        Усно визначте вид односкладних речень, особливості їх змісту і спосіб вираження головного члена.