Київські «неокласики». Микола Зеров. Філософічність, афористичність лірики - Page 4

Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми».
Найвищого розвитку досягає сонет у творчості неокласиків Миколи Зерова (його «Зоппеіагіит», виданий 1948 р. за кордоном, містить 85 оригінальних і 28 перекладних сонетів), Максима Рильського й інших.

8.  Виразне читання вчителем сонету «Київ — традиція» (див. додаток уроку)

9.  Колективна робота. Аналіз поезії

10.  Слово вчителя
1923 р. М. Зеров пише сонет «Київ з лівого берега». Милуючись красенем- містом («...Золотоглавий! На синіх горах»), слава якого нібито в минулім, поет закликає безіменного мандрівника все-таки уважніше приглянутись до цього дива й переконатися:
Живе життя і силу ще таїть Оце гора зелена і дрімлива, Ця золотом цвяхована блакить.

Через десять років поет пише сонет «28 серпня 1914» (1933 р.), у якому кольори «золота і блакиті» названі ще прозоріше:
Я думав: «Степе! За твоїм порогом Що на добридень 'ддасть моїм тривогам? Понура пустка? Темнота гірка? Чи буде день, і світла бистрі скалки Заграють синім усміхом ставка На жовтім дні западистої балки?».

Критика звичайно, розгадала поєднання «золота» й «блакиті» та «синього» й «жовтого» кольорів у степу, і тому цитовані сонети зазнавали найжор- стокіших нападів, адже це кольори національного прапора України. Отже, М. Зерова ніколи не покидала віра в неминуче національне відродження і в те, що місце поета в ньому — будівниче.

Апофеоз цього мотиву — в інших шести сонетах, присвячених Києву як символу України.
Він натерпівся лиха від історичних гримас войовничих готів, норман та лядських загарбників, але «чар-отруту» зберіг-таки до наших днів («Київ — традиція»), він особливо чудовий навесні, хоч як над ним знущалися всілякі «гермокопіди» та «архітектори-нездари» («Київ навесні ввечері»); його при­крашають крутодахі палати мецената Заборовського («Брама Заборовського»), зрештою, найвеличніша краса Києва — у живій природі, у мальовничих газо­нах алей, у сліпучо-синіх водах Дніпра («У травні»).

Цими гімнами (звернімо увагу, що писалися вони протягом десяти років!) поет віддав шану й колисці своєї освіти та праці, і тому відродженому модер­нізмові, який несподівано сам так оновився в Україні 20-х рр. XX ст.

11.  Робота в парах (групах)

III. Закріплення вивченого
Скласти (письмово) уявний портрет М. Зерова «Закоханий у вроду слів»

IV. Домашнє завдання
1. Скласти план повідомлення «Основні мотиви лірики М. Зерова».
2. Вивчити напам'ять одну з поезій М. Зерова, виписати вжиті художні засоби.