Героїка боротьби народу за свободу і незалежність рідного краю відбита у піснях "Ой лугами та берегами", "Ой, як поставив козак Нечаєнко", "Ой Морозе, Морозенку".
Народні пісні розповідають про трагічні події під Берестечком, розшматування України.
Великою популярністю в народі ось уже більше трьох віків користується пісня "Ой на горі та женці жнуть", в якій згадуються імена двох гетьманів — Петра Конашевича Сагайдачного і Михайла Дорошенка. Вона оспівує козацькі походи і працю селянина-женця,в ній мужність і звитяга поєднуються з гумором і життєлюбством.
Трагічна історія України під московським гнітом відображена в піснях "Ой із-за гори, з-за лиману", "Зажурилось тоді козацтво." У народній поезії багато творів присвячено зображенню зруйнування Запорозької Січі. У піснях виражено глибокий біль з приводу того, що "Січ зруйнували," а "степ широкий, край веселий" перетворили у власність панів. Не могли з цим змиритись запорожці: вони оселились у гирлі Дунаю і утворили Задунайську Січ ("Ой на лиман-морі зашуміла хвиля", "Ой прийшли до Дунаю").
Знищивши козацтво, Катерина II завела в Україні кріпацтво. Багато народних пісень присвячено зображенню страждань і горя пригнобленого люду ("Добре було нашим батькам на Вкраїні жити", "Що настало тепер в світі"):
Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато,
Нема добра в нашім селі, бо панів багато.
У цих піснях чути не тільки стогін поневоленого люду, який "пани били, збивали, до сорочки обдирали", але й відбито гнівний протест проти гнобителів ("Задумали Базилівці").
Пісні "За Сибіром сонце сходить", "Повернувся я з Сибіру" уславлюють народного месника Устима Кармалюка, борця за народні права. Народ мріяв про краще майбутнє, зберігав спомини про минуле. За народним розумінням, славна боротьба за свободу була в часи Запорозької Січі, відважні запорожці були вільними, вони обороняли і захищали рідний край:
Батькам було добре на Вкраїні жити,
А синам досталось панщину робити.
Народ свято зберігав у своїй пам'яті відомості про героїчне минуле предків, складав думи і пісні, які виражали його мрії про кращу долю. У цих піснях і думах живе Україна, та Україна, що її захищали славні козаки від усіх ворогів. В українських піснях ми відчуваємо дух свободи, прагнення до неї. Навіть в тяжкі часи поневолення народ усвідомлював, що все те, що колись було, не загинуло, що народ не перестав бути сильним, нескореним, волелюбним.