два мотиви. Якi саме i з ким вони пов’язанi?
У «Бояринi» присутнi два мотиви. Мотив нацiональної пасивностi-зради, переважно пов’язаний з особою Степана; другий – мотив ностальгiї – з особою Оксани.
– Яке полiтичне обличчя показала Леся Українка у «Бояринi»?
У поемi вона виявила свiтогляд «суцiльної нацiональної свiдомостi». У творi письменниця зобразила активну українську iнтелiгенцiю, яка рвалася до боротьби за українську державнiсть, i продажну українську iнтелiгенцiю, яка заради «панства великого, панства нещасного» зрадила українськi традицiї i добровiльно впряглася в чужинецьке ярмо.
Записати основнi положення «Лiтературо- знавчого дiалогу».
З’ясувати жанровi та композицiйнi особливостi поеми «Бояриня». (Пiд час вiдповiдей учнi ко- лективно складають схему.)
Жанрово-композицiйнi особливостi поеми «Бояриня»
Жанр
Композицiя
Зав’язка
Знайомство московського боярина Сте- пана з родиною ко- зацького старшини Олекси Перебiйного
Експозицiя
Зародження кохання мiж Степаном та Оксаною, згода на одруження
Життя Оксани в Москвi
Розвиток дiї
Кульмiнацiя
Усвiдомлення дiвчиною власної бездiяльностi, докiр Степановi з приводу своєї i його пасивностi
Повiльне, неминуче вмирання колись дi- яльної й активної, а тепер спустошеної бояринi
Розв’язка
Драматична поема
Великий вiршований твiр, у якому поєднано ознаки лiричного, епiчного, драматичного, а увага зосереджується на iдейному конфлiктi та переживаннях персонажiв
Словникова робота.
Неоромантизм – романтизм у нових умовах, художнiй метод у лiтературi й мистецтвi, коли митець, незадоволений реальною дiйснiстю, протиставляє їй картини життя бажаного, витвореного мрiєю. Леся Українка назвала цей метод «новоромантизмом».
Присвятивши «Бояриню» добi Руїни, авторка намагається переконати читача, що велика Руїна починається з малого – з руйнування святинь у ду- шах людей. Епохи ж не iснують самi по собi – їх творять люди, причетнi до iсторичних подiй. Цiлком закономiрно, що Михайло Драй-Хмара психологiчний елемент у поемi ставить над iсторичним, а мотиви драми пов’язує з образами головних героїв – Степана й Оксани.
Метод «Прес». Характеристика образу Степана.
Проблемне запитання.
Чи можна вважати Степана зрадником України? (Учнi, що дають позитивну вiдповiдь на це запитання, пiднiмають зеленi сигнальнi картки. Прихильники iншої позицiї – синi.)
Структура та етапи методу «Прес»
Тон розмови з Оксаною, осуд зв’язку Івана Перебiйного з гетьманом Дорошенком, звернене до дружини прохання не пiдтримувати взаємин з батьками викликає до нього зневагу.
3-й учень. На мою думку, в Степана були й iншi мотиви служити при дворi. Наприклад, матерiальнi. Пiсля батькової смертi Степан не повернувся в Україну, бо не хотiв лишатися того, чого той досяг у Москвi. Шкода йому було втрачати й те, що сам отримав за «цареву службу». Оксана палко благає чоловiка тiкати «з осоружної Москви» в Польщу чи Волощину, а натомiсть чує:
Що з того?
Змiняємо чужину на чужину... Приблудами чужi пороги будем там оббивати... все одно, що й тут.
«Нi, там вiльнiше!» – слушно заперечує Оксана, не вловивши у словах чоловiка страху перед випробуванням бiднiстю й невiдомiстю. І вже цiлком приголомшливими були його слова:
Цар менi не верне
так присяги, як я тобi вернув.
Та й я йому не можу повернути всього, що я приймав з його руки.
Отже, Степан пов’язаний з царем не тiльки при- сягою, а й статками, якими той купив його волю, гiднiсть i честь.
Орiєнтовнi вiдповiдi учнiв, що пiдняли синi картки
4-й у ч е н ь. Я вважаю, що поведiнцi Степана можна знайти й iнше пояснення.
Вiн не хотiв служити рiдним панам i поїхав на чужину з єдиною метою – допомагати рiдним бра- там хоч здалеку. Чоловiк не втручається в нацiонально-визвольний процес, пояснюючи це схильнiстю до тактики «малих добрих справ».
Звинувачувати Степана у вiдсутностi патрiотизму також не можна. Щоб полегшити долю своїх землякiв, вiн, наприклад, ладен танцювати перед царем, називати себе «холопом Стьопкою», спiвати йому пiсень, навiть на головi ходити.
Степанова душа нiби роздвоюється: з одного боку, вiн думає про своїх спiввiтчизникiв, спiвчуває їм, а з iншого – заявляє, що присяга – «велика рiч», «велике дiло». Молодий боярин бачить вiдступництво Москви, знає про всi кривди, якi чинять москалi. Та зняти табу на вiдступництво вiд уже нечинної присяги вiн не може. Очевидно, витоки такої поведiнки пояснюються християнським вихованням, яке дав йому батько.
Отже, постать Степана парадоксальна, в його душi протидiють два начала: вiдступництво вiд України i надлюдська вiрнiсть зрадженiй присязi. Це й надає його образовi певної дисгармонiї.
5-й учень.Степан–людинаделiкатна,вразли- ва, з нiжною душею. Цi юнаковi якостi зачарували романтичну душу Оксани. Її зворушує трепетна Степанова любов до не з власної волi покинутої батькiвщини.
Позицiя
Об рунтування
Приклад
Висновки
Почнiть зi слiв «Я вважаю, що...» та висловiть свою дум- ку. Пояснiть її.
Починаючи словами «...тому що...», пояснiть, на чому рунтуються докази на пiдтримку вашої позицiї.
Продовжуйте висловлювання словом «наприклад» i наведiть факти, що пiдтвер- джують вашу позицiю.
Закiнчiть докази висловлюванням «Отже, (тому) я вважаю...», узагальнiть свою думку, зробiть висновок про те, як потрiбно дiяти (це своєрiдний заклик прийняти вашу позицiю).
Характеристика образу Оксани
Проблемне запитанн
Чому Оксані не вдалося побудувати сiмейного щастя?
(Учнi використовують побудовану заздалегiдь схему «Особистiсно-свiтоглядна характеристика Оксани». Тi з них, що аналiзують образ головної героїнi, докладно обгрунтовують кожен перiод її життя. Решта – записують у путiвники).
Виховання в демократичному середовищi.
Оксана – дочка козацького старшини Олекси Перебiйного – уособлює
