Запитання від представників інших груп.
- Що значить «померти, як людина, яка любить життя»? (Зіна Б).
- Муся – людина, яка любить життя, а ще вона волелюбна, її не влаштовує стандартизоване обивательське існування. Муся прагне жити повноцінним життям, пізнавати його, наповнювати щасливими моментами. Тому її не влаштовує роль жертви. Вона намагається залишити державу-тюрму, щоб жити згідно зі своїми принципами.
Навіть якби під час переходу кордону вона загинула, вона б загинула у боротьбі за життя, у цьому, власне, й виявляється найбільша любов до нього (Тетяна Р.).
2 група (психологи).
Учень-доповідач. Панна змальовується через сприйняття героя-оповідача. Автор не подає детального портрета, є лише окремі деталі: очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі; нижня губа, як у вередливих і гарненьких дітей, трохи випнута наперед; серпосхожі пасма темного волосся. Герою-оповідачеві вона здається то фантастичною феєю, то якимось «дивним звіром, сильним, напруженим, диким». Панна є втіленням краси, жіночності, ніжності. Водночас це сильна, вольова, цілеспрямована людина, яка любить життя.
Герой-оповідач іронічний, щирий, емоційний, спостережливий, чутливий, справжній лицар.
Ми помічаємо, як змінюються відчуття героя-оповідача: зневага до смерті – жаль за чимось – протест («Не було ні страху, ні суму, ні жалю, тільки… один якийсь величезний пульс протесту, боротьби всієї істоти з цим призначеним, неминучим») – відчуття «таємної вогкості смерті» («А там… ждала смерть… чорна, слизька, огидлива…») – щастя перемоги життя.
А ось як розвиваються почуття: зустріч і з панною в повітці контрабандиста викликає здивування і навіть ніяковість. Далі з’являється зацікавленість, панна починає подобатися, молоді люди закохуються (їхні очі повні ласки й тепла одне до одного), щастя, мука «осиротілого щастя».
Ми вважаємо, що герої збагатили один одного: оповідач навчився цінувати життя, кожну його мить, усвідомив, що щастя – це момент, а панна перемогла страх смерті. Та головне, що кожен із них відчув щастя кохання.
Запитання від представників інших груп.
- Що, на вашу думку, є дзеркалом душі: очі (як кажуть зазвичай) чи сміх (як вважає оповідач)? (Алла К.).
- Я читала, що зіниці не піддаються свідомому контролю людини, тому думаю, що все-таки очі – дзеркало душі, адже сміх може бути й несправжній (Настя С.).
3 група (мистецтвознавці).
Учень-доповідач. Ліс сприймається героями як перепона (спочатку це тин, а потім – стіна), адже в ньому кордон. Образ лісу трансформується разом з тим, як змінюються настрої героїв. Спочатку він постає як символ страху невідомого: «Далеко-далеко темніла, як тин, смуга лісу. Мені якось стало холодно в грудях і завмерло серце. Так. Аж ось він, цей кордон. Я жадливо дивився туди, в залите сонцем поле, на краю якого стояв тин, і чув, як мені якось тісно, нудно, неспокійно». Згодом ліс перетворюється на справжнього ворога: «А ліс присовувавсь все ближче та ближче. Темна стіна його тупо, мовчки дивилась на нас, і вороже щось було в цьому погляді, холодне, заховане в собі…Ми напружено водили очима по стіні, пролізали поглядом між дерева і нишпорили між ними… Але стіна злісно-лукаво, холодно ховала за собою те, що ми шукали, і чекала нас». Пізніше ліс «ніби помирився» з героями. Коли ж кордон було перейдено, стіна лісу одсувається назад, а разом з нею «одсувався наш сон, кошмар і таємна вогкість смерті».
У новелі поєднуються ознаки імпресіонізму (відтворення мінливих вражень, відтінків почуттів і кольорів) та неореалізму (соціально злободенна проблематика, дослідження неповторного внутрішнього світу героя).
Презентація випереджувального завдання.
Новела В. Винниченка «Момент» – це твір, сповнений різних барв, які автор зображає за допомогою майстерності володіння словом і його відтінками, – імпресіонізму. Коли читаєш новелу, в очах народжуються теплі і трохи щемні малюнки сонячної весни. Ми дібрали деякі твори живопису, які найбільше відповідають атмосфері «Моменту»: імпресіоністичні картини К. Моне («У лісі. Фонтенбло», «Весна»), постімпресіоністичні В. ван Гога («Пара на прогулянці в лісі» та «Стовбури дерев»). Ці картини ми обрали через стильову схожість. Картини Г. Клімта «Поцілунок» і А. Матіса «Портрет жінки» близькі за змістом. А також пропонуємо свої роботи, які співзвучні новелі Винниченка.
Якщо щастя – це момент, то, напевно, лише художник здатен його увіковічнити чи хоча б закарбувати натхненне оточення, яке колись збудило хвилю почувань і асоціацій, журби, тепла і затишку – хвилю щастя (Зіна Б.).
Аналіз окремих епізодів (Прийом «Під мікроскопом»).
Момент 1. Зустріч із панною. Пропонуємо студентам прочитати в особах уривок від слів «Одчинивши двері, я ступив до неї… і від несподіванки закам’янів…» до «Я мусив почувати себе ніяково» і прокоментувати його «під мікроскопом», акцентуючи увагу на кожному фрагменті, пам’ятаючи, що у високохудожньому тексті кожне слово має своє місце та смислове навантаження.
Момент 2. У дорозі. Учні переказують цей епізод, звертають увагу на відтворення автором відчуттів і почуттів героїв (тут варто процитувати: «щось злорадне, єхидне, зле слідкувало за нами», «було соромно, злісно, шкода чогось»; «вона ставала все ближчою й ближчою мені»; «мені тепер дуже гарно стало – якось бадьоро, цікаво, дужо»; «мені щоразу хотілось взяти її за руку, притулитись… Але…»).
Учитель. Ви звернули увагу: «але» тричі повторюється в цьому контексті? Чому?
(Тут прозвучали досить несподівані запитання від учнів: «Чому Муся сказала адресу, за якою потрібно було передати, якщо вона загине, звістку про її смерть? Це що – жіноча хитрість? Можливо, Муся хотіла, щоб оповідач потім відшукав її?» Пошуки відповіді на них викликали дискусію. Варто дати можливість висловити різні погляди і запропонувати відшукати відповідь у творі).
Момент 3. Кордон. Подолання межі.
Виразне читання епізоду від слів «Я випустив руку її…» до «… найвище щастя народження не з сліпими, а з одвертими, видющими очима душі» і його коментар, відповіді на запитання студентів.
Коментар. Герої зустрічаються у межовій ситуації. Відповідно до філософії екзистенціалізму, саме в межовій ситуації відбувається перехід від споглядального (несправжнього) до справжнього існування: людина визначається, хто вона в цьому світі, знаходить свою істинну сутність.
Які істини відкривають для себе герої Винниченка?
Робота зі словником!
Що таке момент? (1) Те саме, що мить; мент. || чого, який. Короткий відтинок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані.
2) Певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь.
3) Окремий бік якогось явища; супровідні умови або які-небудь обставини).
Що таке щастя? (1) Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. || Зовнішній вияв цього відчуття. || Радість від спілкування з ким-небудь близьким, коханим тощо. || Про того, хто дає радість кому-небудь, викликає гаряче почуття симпатії, любові. || Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість кому-небудь.
2) Досягнення, успіх, удача. || у знач. присудк. сл. Щастить, таланить кому-небудь. || Уживається як вигук при вираженні великої радості, відчуття схвильованості через раптовий, несподіваний успіх, вихід з якого-небудь становища, ситуації тощо.
3) Доля, талан. || Добробут, щасливе життя).
3. Що для вас означає бути щасливим?
4. Чи сутність щастя для всіх людей заклечається в одному й тому ж?
5. Чи може почуття щастя тривати постійно?
6. У чому вбачають щастя герої новели «Момент»?
7. Що приглушило відчуття зародження взаємного кохання і викликало душевне напруження?
8. Про що говорять слова ,,Ліс ніби помирився з нами і не дивився так вороже і суворо; дуби із співчуттям поглядали на нас згори...”?
9. 3 якого ще епізоду ми бачимо, як на місці етикетних норм суспільної моралі активізується природне єство людини, загроза смерті посилює жадобу життя як щастя, загострення почуттів радощів життя?
IV. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.
Укладання асоціативного куща «Що таке щастя? (за змістом новели)»
– боротьба за життя і перемога над страхом смерті;
– відчуття повноти життя;
– любов до життя і кохання зокрема;
– свобода вибору;
– гуманні суспільні закони.
– боротьба за життя і перемога над страхом смерті;
– відчуття повноти життя;
– любов до життя і кохання зокрема;
– свобода вибору;
– гуманні суспільні закони.
VІ. Підведення підсумків з оцінюванням (з мотивацією) повідомлення домашнього завдання.
1.
Письмово скласти тези до теми «Значення художньої спадщини В. Винниченка. Унікальність художнього мислення митця».
2.
Написати невеликий твір за новелою В. Винниченка «Момент» на одну із запропонованих тем:
«У чому щастя людини?»
«Чи вважали б ви такий випадок, про який ідеться в новелі, щастям для себе»
«Чи може людина заради ідеї жертвувати життям»
