Зачарована Десна

 

Олександр Довженко вийшов з народу, почерпнувши з його джерел мудрість і натхнення, прекрасне й ліричне. Через не, мож­ливо, і був він близький до тих "дідів", яких гак любив народний письменник. Так, народу він віддав своє серце, свій талант, своє життя.

Кіноповість "Зачарована Десна" була почата ще в 1942 ропі, однак закінчив її митець тільки в 1955 році. Спочатку це були но­татки про дитячі роки, про криницю, з якої він малим пив воду, про біту хатину, про рідних йому людей. Хоч сам автор назвав свою повість скромно "коротким нарисом автобіографічного кіно", її значення ширше визначених ним рамок.

 

Олександр Довженко — людина великого таланту — яскравого, само­бутнього. Режисер, прозаїк і драматург, публіцист і громадський діяч, він відкрив нову сторінку у світовому мистецтві, показав духовну велич простої людини-хлібороба, робітника, воїна-визволителя. Творчість Довженка — це уславлення і возвеличення трудівника, основа цієї творчості — любов до Ук­раїни, любов до людей, до природи. Довженко був справжнім митцем краси, послідовним борцем за Неї в житті і в мистецтві. На повну силу ця чутливість до прекрасного проявилась в автобіографічній повісті автора "Зачарована Дес­на".

RSS-матеріал

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2020

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.