Словотворчість Василя Барки - Page 3

як пресвiтла з’ява, /.../ аж плеском гомонить до нас, / оркестриться в ласкавiм тонi.

З-помiж оказiональних дiєслiв В.Барки трапляються слова-дублети, що утворюються вiд тих самих твiрних основ за допомогою рiзних суфiксiв:кольоритися – кольорiтися; кораблитися – кораблiти. Такi номiнацiї автор творить зi стилiстичною або ж версифiкацiйною метою, вони увиразнюють словесний образ завдяки високiй iнформативностi, зумовленiй структурно-семантичними особливостями цих слiв.

Репрезентативними в поетичному мовленнi В.Барки є означальнi прислiвники, якi виражають значення якiсної характеристики дiї, стану, а також прислiвники способу дiї. З-помiж адвербiальних АЛН порiвняльно-уподiбнювального значення видiляються ЛСГ номiнацiй, в основi яких лежить порiвняння з такими об’єктами: а) конкретнi предмети: килимно, колосково, пелюстково, рушниково (Моя втома: рабиня дорозi; / влегшити – килимно стелися, / скружнивши листя); б) назви явищ природи: зоренично, хмариннично, хуртовинно (Я хуртовинно шлю слова залiзнi...); в) назви iстот, а саме – тварини (у т.ч. i мiфiчнi): лев’ячо, драконяно (Зближається лев’ячо: в виблиск очима; – / о, сило в кровi океаннiй, сило всемiчна!); птахи: пташинно, ластовинно (Блакитний звiд – ластовинно мирний: / вiдкрито долю з надсвiття звiдомну, / для вiрних бiлокрилу долю), комахи: метелично (...метелично стремтiвши крильми, / сiяє хмара); г) назви рослин: жоржинно, квiтинно(А хiд наче збито з пилюкою степу, / запiненi сплески на брили з-пiд круч. / Жоржинно до вiкон сузiрчину теплу / добризкує: там i серця чаруй!). Такi прислiвники мотивуються переважно прикметниковими основами, рiдше – iменниковими.

У творчому доробку В.Барки одиничними iнновацiями представленi прислiвники темпоральної семантики, якi виражають об’єктивно реальний час, i в їхнiй семантичнiй структурi наявна iнтегрувальна сема «часова вiднесенiсть»: нещоночi, щодосвiта, незпогодя, незабаренно.

Аналiз семантичних особливостей АЛН рiзних частиномовних класiв, зафiксованих у поетичному мовленнi В.Барки, дає змогу визначити найчисленнiшi тематичнi групи (далi – ТГ) iндивiдуально-авторських номiнацiй. Чiльне мiсце посiдають: назви осiб – 60 оказiональних одиниць, кольороназви – 188 новотворiв, АЛН iз нумеративним компонен- том – 77 одиниць, оказiональнi номiнацiї релiгiйної тематики – понад 60 одиниць.

ТГ на позначення осiб становить численний i рiзноманiтний щодо семантики корпус номiнативних одиниць, серед яких прiоритет належить назвам осiб за професiйною дiяльнiстю та за виконанням випадкових дiй: вбивник, документник, образотворник, приявник, турботник, книгочит, прибрамник. Перевага iндивiдуально-авторських назв осiб над iншими ТГ iменникових новотворiв є загальною тенденцiєю українського узуального та оказiонального словотвору ХХ ст.

Особливiсть iдiостилю В.Барки вбачаємо у широкому використаннi оказiональних кольороназв. Інновацiї ЛСГ назв червоного кольору та його вiдтiнкiв становлять 19 % вiд усiєї кiлькостi оказiональних кольоропозначень, бiлого – 17 %, жовтого (з вiдтiнками) – 16 %, синього (з вiдтiнками) – 16 %, зеленого – 11 %, чорного – 11 %, сiрого (з вiдтiнками) – 11 %. Така палiтра кольорiв спiввiдноситься з атрибутами нацiональної сим- волiки i засвiдчує, що колiрна картина свiту поета загалом збiгається з особливостями кольоропозначень в українськiй поезiї ХХ ст. Примiром, у хри- стиянськiй символiцi зелений символiзує вiчне життя, весну, оновлення, тому й у творах В.Барки вiн є кольором усього молодого, прекрасного: зеленоволосi верби, зеленолазурне подвiр’я, зеленосизi голуби,зеленотраве поле, зеленостебло. Семантика неолексем iз компонентом чорн(о)-, крiм колiрної ознаки (чорнокрапчаста комашка), має символiчне значення: кольороназва є уособленням страху, зла, печалi:чорнокипуча туча, чорнокрил-пiрнач. У християнськiй символiцi чорний – символ небуття, смертi, вiдречення вiд мирського життя: Дощ iде! обмиються галузки, / скрiзь на висвiтi живому – / без навiй вiд чорноденства й злуди, / що з кайданницького двору. Палiтра кольорiв В.Барки суголосна його iндивiдуальнiй творчiй манерi, вона визначає розширення сполучуваностi компонентiв iз семантикою кольору iз загальновживаними словами, що збагачує iдейно-тематичний спектр поетичних творiв автора. Семантика колiрних компонентiв виразно оцiнна. Позитивний потенцiал мають неолексеми з компонентами бiл(о)-, зелен(о)-, синь(о)-, золот(о)-, срiбн(о)-. Негативна оцiнка денотатiв характерна для iнновацiй iз компонентом чорн(о)-.

У ТГ номiнацiй iз нумеративним компонентом репрезентативними є кореневi морфеми ст(о)-, дв(о)-, тисяч(о)-, тр(и)-, якi у складi композитiв передають конкретну числову семантику (двозуб’я, двозiр’я); виражають визначену i невизначену кiлькiсть чогось, названого твiрною основою (трибратнi сузiр’я, трихреснi смутки); виконують функцiю iнтенсифiкатора (стовiтрильник, стогласник, стокоморнiсть); виражають позитивну / негативну оцiнку (двовiтрилля, восьмизвiрний).

ТГ номiнацiй релiгiйного змiсту представлена новотворами, що мiстять позитивну оцiнку: самосвятiсть, святиня-храм, райськiсть, всесвiт-iкона, псалмоспiвець, церква-небостан, сточоломбитство, надпрестолля. Негативно забарвленими є iнновацiї, у семантичнiй структурi яких видiляються семи «муки» / «мученик» (найпеклянiший, страждотний, страстотерпник); «пекло» (жах-ад, пекло- яма, геєнна-пiч); «противник вiри» (антихристичник, храмоборець).

Розподiл номiнацiй за перелiченими лексико-семантичними i тематичними групами зумовлений провiдними у творчостi поета-фiлософа, поета-модернiста, поета-символiста iдейно-тематичними настановами.

В.Барка є продовжувачем мовно-естетичного досвiду попередникiв – Г.Сковороди, П.Тичини, – якi широко використовували слова-символи як невiд’ємну частину не лише загальнонацiонального поетичного лексикону, а й iндивiдуального. Символ у В.Барки вiддзеркалює духовну структуру унiверсуму, це максимально близьке уподiбнення, «дзеркало» краси Божого свiту. У мовотворчостi поета символiчного звучання набувають слова-поняття, що мiстять семи «свiт / свiтло», якi представленi у кореневих морфемах свiт-, свiтл(о)-, бiл(о)-, ясн(о)-, сонц(е)-, зiр- / зор-, вогон- / огон- / огн-, гроз-,i семи «темрява», «тьма», наявнi у кореневих морфе- мах змiй-, нiч-, чорн(о)-, демон-, дракон-, вогон- / огон- / огн-, пекл(о)-, зл(о)-, грiм- / гром-, блис- кавк(а)-, звiр-, темн(о)-. Новотвори iз зазначеними семами формують вагомi щодо кiлькостi й протилежнi за значенням угруповання АЛН: свiт-диво,свiтопогубник, свiтлотвiр, звiрозмiй, змiєкрилля,змiєдiйство, вогнерукий, вогнефлейтий, огневичник,огненнокров’я, огнерукий, огневитися та iн. Названi новотвори асоцiюються з усталеними у свiдомостi українського читача символами, водночас увиразнюючи поетичне мовлення: Вiнечно в небi сонцехресник! – / мов крилля сяєво пiдносить; Це – зiр’я в листi фiялкове, / святе: п’ятипелюсне все!..; ...горять, як ясносинi свiчi, в нiй з-пiд мармуру нахмуреного чола; ...дзвонить смерть коло порога; / порятунок твiй – Христос прощення; / огнекрилля оборонять; І пiсля ста лiт, / їх душi оправданi – в срiбний огонь-ясноцвiт // i золотоцвiт, що радiє i радує всiх...; Слухає! нива в пожарних димах iскрить; / звiр-огонь розгримiвсь, тисячокрил.

Часте звертання В.Барки до символiчних образiв зумовлене вiчними для поезiї темами добра i зла, життя i смертi, зображення природи, осмислення Всесвiту й мiсця в ньому людини. Слова-символи, презентованi у його словотворчостi, належать до бiблiйних, космогонiчних, анiмалiстичних, флористичних назв, а також номiнацiй явищ природи. В.Барка збагатив українське поетичне мовлення iндивiдуально-авторськими синонiмами на зразок:поет – римовник, художник – образотворник, мисливець – мисливник, тесляр – струментник. Поетичний лексикон митця прикметний також авторськими оказiональними антонiмами: пекло-яма – надсвiття, надземнiсть; пiдпекелець – життєпри- клонець, Життєначальник. У пошуках небуденних позначень протилежних за змiстом ключових образiв виявляється оригiнальне свiтобачення поета.

Отже, поетичне мовлення В.Барки тiсно пов’язане з традицiями свiтового письменства, з традицiями української лiтератури, зокрема зi спадком бароко i символiзму. Художнi тексти поета наснаженi релiгiйними, мiфологiчними мотивами; їхнiм художньо-естетичним пiд рунтям є усна народна творчiсть.

 

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2021

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.