Вправа 9. Доберіть шість узагальнено-особових речень — прислів'їв або приказок: а) три речення з присудком, вираженим дієсловом у 2-й особі однини, наприклад: Поле угноїш — урожай потроїш. (Нар. тв.); б) три речення з присудком, вираженим дієсловом у 2-й особі однини наказового способу, наприклад: За рідний край і життя віддай. (Нар. тв.).
Вправа 10. Порівняйте синонімічні речення: односкладні неозначено-особові, двоскладні речення й односкладні означено-особові. Поясніть їх будову, різницю в змісті.
— Вас просять зайти до кабінету директора школи.— Я прошу Вас зайти до кабінету директора школи.— Прошу Вас зайти до кабінету директора школи.
— Сядь, коли кажуть.— Сядь, коли я кажу.— Сядь, коли кажу.
Безособові речення
Вправа 11. Прочитайте. Випишіть односкладні речення. Виділіть у них присудки. Чи можуть бути в цих реченнях підмети? Як називаються такі речення?
1. Тут давня дружба зріє й пломеніє, її ніяким бурям не згасить. (Рильський.) 2. Задощило, і фільмування довелося припинити. (Гончар.) 3. Почало темніти. У робітничих оселях засвічувалися перші вогники. (Чаб.) 4. Які греблі, які гідростанції споруджено! Скільки будинків поставлено оцими мозолястими руками. (Бажан.) 5. Треба бути щедрим і вимогливим до себе. (Довж.)
Безособовими називаються такі односкладні речення, присудок в яких означає дію або стан, що відбувається (настає) стихійно чи без активної участі особи.
Підмета в цих реченнях при присудку немає і його не може бути. Наприклад: 1. Весніє вже. (Гончар.) 2. Отак мені доведеться свято зустрічати. (Шевч.) 3. У колективі чужої роботи немає. (Нар. те.)
Присудок у безособовому реченні буває простим і складеним. Наприклад: 1„ Вночі загуло з гір. (Гончар.) 2. Було холодненько. (Ющ.)
Присудком у безособових реченнях можуть бути: 1. Безособові дієслова: Світало і хмарилось. Вітер летів виднокругом. (Пере.)
2. Особові дієслова, вжиті в безособовому значенні: Вдарило! Громом торохнуло, стисло звідусіль. (Б. Ол.)
3. Дієслівні форми на -но, -то із зв'язкою або без неї: На правлінні було вирішено провести мітинг. (Зар.)
4. Неозначені форми дієслова: Не розірвать з життям мого єднання. (Сос.)
5. Прислівники, зокрема присудкові слова треба, можна, шкода, слід, час, жаль, нема із зв'язкою або без неї, здебільшого в сполученні з неозначеною формою дієслова: 1. У кімнаті світло, тепло. 2. Треба було перейти рівне, не заросле й не закрите нічим місце. (Коцюб.) 3. Матері кожної дитини жаль. (Нар. те.) До безособових речень належать також заперечні речення, в яких назва певної особи (або предмета) стоїть у родовому відмінку: 1. У брата нема книжки. 2. У театрі не було вистави. У безособових реченнях назва діючої особи може стояти в давальному відмінку: Учням хочеться поїхати в Київ. Часто двоскладні речення й односкладні безособові бувають синонімічними, наприклад: Я не читаю (дія сприймається як залежна від особи: не читаю з власної волі, щоб відпочити, зайнятись чимсь іншим тощо) і Мені не читається (дія сприймається як незалежна від особи: не читається, хоч, можливо, де ніяк не узгоджується із сприятливими умовами для читання).
Вправа 12. Подані односкладні безособові речення переробіть на двоскладні. У лівій колонці напишіть односкладні безособові речення, а в правій — двоскладні. Виділіть присудки.
1. Нам дуже хочеться побачити Київ. 2. Як вам відпочивалося в таборі? 3. Дітям хотілося на волю — на луки, на річку. 4. Мені не вірилось, що через годину будемо вже в Харкові. 5. Чому тобі не сидиться дома?
Вправа 13. Спишіть. Виділіть присудки в безособових реченнях і поясніть, чим вони виражені.
1. Надворі вже звечоріло. (Вас.) 2. Крізь вікна та відкриті двері балкона видно вогні Києва. (Корн.) 3. І нема тому почину, і краю немає. 4. Мені тринадцятий минало. (Шевч.) 5. Якби з ким сісти хліба з'їсти промовить слово. (Шевч.) 6. Розмову закінчено. 7. Надворі осінню пахне. (Мирний.) 8. Гомін маршу, ак завжди, збуджує Маковея... Йому скрізь хочеться співать. (Гончар.) 9. До самого села не зустрілося жодної живої душі. (Гончар.)
Вншшіть по три слова з орфограмами — не з іменниками, не з прикметниками.
