Тільки в боротьбі з такими крайнощами можна перетворити відроджену українську культуру й українську суспільність в культуру і суспільність радянську».
14 січня 1928 р. ВАПЛІТЕ змушена «самоліквідуватись».
1927 р.— роман «Вальдшнепи», III частина якого знищена урядовими органами.
Трактат «Україна чи Малоросія?» опублікований лише 1990 р.
1933 р.— поїздка по селах, де на власні очі бачить голодомор як найбільш переконливий «аргумент» сталінського виховання українців.
Травень 1933 р.— арешт Михайла Ялового, друга й однодумця, колишнього президента ВАПЛІТЕ.
«Наділений чутливою інтуїцією, письменник гарячково шукає виходу із катастрофічної ситуації, породженої, наростаючою хвилею репресій, вимиранням мільйонів українських селян, поширенням недовіри і підозри в суспільстві. Шукає і не знаходить. Бо не бачить виходу з цієї ідеологічної пастки, в яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись гуманістичним ідеалам Революції» (Микола Жулинський).
Кілька разів Микола Хвильовий пробував зняти з себе жорстокі й небез- звинувачення, але його не чули й не хотіли чути.
! травня 1933 р. Микола Хвильовий застрелився. Так закінчила свої іки з життям людина, яка тричі була під розстрілом. осмертна записка: «Арешт ЯЛОВОГО — це розстріл цілої генерації... о? За те, що ми були пайщирішими комуністами? Нічого не розумію, аерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола Хвильовий. «Отже», ворить Семенко, ... ясно. Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю я — ви й не уявляєте. Сьогодні 13. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це )? Страшенно боляче. Хай живе комунізм».
Літературна діяльність
ослідник Костецький виділяє три періоди творчості М. Хвильового: 32І-1924 рр.— період експерименту й шукань («Кіт у чоботях», «Синій шад», «Свиня»);
325-1930 рр.— період творчого змужніння (полемічні памфлети, «Іван івич», «Вальдшнепи», «Повість про санаторійну зону»); 931-1933 рр.— період поразок, відступів, публіцистики, .икли памфлетів М. Хвильового «Камо грядеши?», «Думки проти течії», логети писаризму», полемічний трактат «Україна чи Малоросія?» скон- ^вали в собі все багатоманіття думок та ідейно-естетичних шукань пері- [ітературної дискусії в Україні (1925-1928 рр.). Ці публіцистичні твори кож його роман «Вальдшнепи») викликали гостру реакцію вульгарно- їлогічної критики та партійних ортодоксів.
.ентральною для Хвильового-полеміста та публіциста була проблема ичного буття України, української культури. Заперечуючи москвофіль- тенденції частини тогочасних літераторів, М. Хвильовий проголошував [тацію на Європу, на стилі та напрями європейського мистецтва: «Від іської літератури, від її стилів українська поезія мусить якмога швидше чи. Поляки ніколи б не дали Міцкевича, коли б вони не покинули орієн- гись на московське мистецтво. Справа в тому, що російська література іть над нами в віках як господар становища, який привчав нашу пси- до рабського наслідування... Наша орієнтація — на західноєвропейське ецтво, на його стиль, на його прийоми».
