Повість Богдана Леп­кого «Крутіж» - Page 2

Пояснення вчителя.                                                                                            

Слово «крутіж» у словнику Б. Грінченка пояснюється як вир, коловорот. Перед нами дійсно круговерть подій, вирування пристрастей, зіткнення різних поглядів і людських доль Ця круговерть захоплює дедалі більше людей, вириває їх із уяви обставин і жбурляє у саме пекло, куди страшніше від Дантового. Так сталося, наприклад, з донькою гетьмана Хмельницько­го Оленою. їй судилося пережити не лише трагедію зруйнування батьківської оселі, а й стати свідком нищення його заповітів.

Виразне читання уривка з повісті. (Розмова між Оленою та шляхти­чем Босаковським).
Слово вчителя
Б. Лепкий написав свою повість на початку Другої світової війни. І тому через увесь твір рефреном проходить питання: чому у світі запанували розбій і ненависть, братовбивство і зрада? І де шукати порятунку для людей, для вітчизни? Слід зазначити, що і Куліш, і Лепкий, нагадуючи про Велику Руїну, застерігали від кровопро­лиття, сліпої помсти, насильства, закликали до взаєморозуміння, любові, добра. Проблеми гуманізації світу, морально-етичного відродження особистості домінують і в «Чорній раді», і в «Крутіжі». Зіста­вивши фінальні сцени творів — слово Божого чоловіка з «Чорної ради» та молитву шляхтича Босаковського з «Крутіжа», ми пере­конуємося у суголоссі їхнього ідейного звучання.
Виразне читання уривка з повісті (Молитва Босаковського).
Бесіда з учнями.
1. Що складає історичне тло повісті?
2. Чому письменник дав таку назву твору?
3. Багато подій повісті відбуваються в дорозі. Яке смислове на­вантаження має образ дороги?
4. Назвіть образи твору: головні й другорядні.
5. Довести, що розповідь у творі має ліро-епічний характер.
6. Спільне й відмінне у творах «Чорна рада» і «Крутіж».
7.  Чому письменник змінив фінал, адже така кінцівка не супере­чила історичним фактам? Відомо, що перша редакція повісті закінчувалася картинами смерті Івана Нечая і повного зруйну­вання Чигирина. Безнадія і відчай панували у кінцевих ряд­ках. Але в процесі публікування повісті в газеті «Краківські вісті» Лепкий відмовився від такого трагічного фіналу, і в новій редакції з'являється образ Сонця, Божого всевидячого ока. До нього звернена молитва людей.

Заключне слово вчителя.
Б. Лепкий змалював у повісті «Крутіж» вражаючі картини лихоліття на рідній землі. Але, замислюючись над майбутнім Україні він пророкував їй відродження. Як бачимо, повість дає змогу лише заглибитись у минуле, а й повертатися щораз до загально людського, загальнозначущого.