І. Франко — митець і громадський діяч. Історична повість «Захар Беркут»

 Мета: ознайомити учнів із творчим і життєвим шля­хом письменника; розкрити історичну основу повісті; розвивати навички сприймання тексту на слух, відбору головного, його аналізу; удосконалювати вміння виразно читати описи (пейзажі, портрети), монологи; виховувати любов та повагу до славних предків — незламних духом захисників вітчизни.

Обладнання: портрет І. Франка, ілюстрації до творів письменника, виставка книжок І. Франка.

Хід уроку

Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав У незламнім завзяттю, — Підеш ти у мандрівку століть З мого духу печаттю.

І. Франко.

І. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Слово вчителя.

Наш урок присвячений вивченню життєвого і творчо­го шляху видатної особистості, незламного духом борця за свободу і незалежність своєї вітчизни — І. Франка. Це лю­дина, яка з повним правом могла сказати про себе слова, вложені нею в уста героя однойменного твору Мойсея.

Увесь свій вік, увесь труд Франко віддавав своєму на­родові, і ми, його нащадки, дійсно ідемо дорогою історич­ного розвитку із його «духу печаттю». Ми познайомимося із його історичною повістю «Захар Беркут», визначимо дже­рела написання твору, його історичну основу. У ході роботи на уроці учитимемось відбирати із поданої інформації голо­вне, аналізувати і систематизувати його.

—     Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за питаннями

—     Що ви знаєте про І. Франка?

—      Який твір письменника вивчали у п'ятому класі?

—      Пригадайте, де народився І. Франко.

—      Чому цю місцевість називають «краєм коломийок»?

—      Поділіться враженнями від відвідування батьків­щини І. Франка, пригадайте відомості про Карпа­ти з географії.

—         Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Слово вчителя.

Уявіть собі ситуацію, що ми за допомогою машини часу перенесемося у дні, коли жив і творив І. Франко. Ми по­знайомимося із Іванком-підлітком, молодим Франком і ві­домим письменником, які розповідатимуть про себе. Ваше завдання — вибрати із їхніх розповідей головне, найваж­ливішу інформацію, яка допоможе нам збагнути феномен великого Каменяра.

Клас ділиться на три групи, кожна з яких отримує завдання

Завдання групам:

—     Створити уявну модель сходження І. Франка на вершину успіху, виділивши в ній сходинки освіти й основні віхи громадського життя.

—      Схематично зобразити узагальнений портрет І. Франка на основі почутого, а також знань, здобу­тих у попередніх класах.

—      Визначити жанри творчої спадщини письменника, дати визначення історичної повісті, розповіді, опи­су, опираючись на матеріал підручника і «Словник літературознавчих термінів».

 «Уявна фантазія».

Розповідь учня від імені малого Івася:

Доброго дня, любі друзі. Впізнаю знайомі обличчя. Це ж ви минулого року гостювали у наших Нагуєвичах, що у Дрогобицькому повіті на Львівщині. Я — син знаного на всю околицю коваля Якова Франка, народився 27 серпня 1856 "року. Сьогодні я вже підліток. Це у нашій кузні зби­рається люд з усієї околиці, адже батько кому полагодить сільськогосподарське знаряддя, а кому й пораду добру дасть. Та й я люблю тут бувати із друзями. Батько нам і лавочку зробив. Дуже люблю дивитися на полум'я у кузні, «запас його я взяв у свою душу на далеку мандрівку життя».

Я — душа хлоп'ячого гурту, лідер дитячої компанії. Вечорами дуже люблю слухати казки своєї матері Марії Миколаївни Кульчицької. Це від неї я взяв уміння бачити і розуміти навколишній світ, відчувати неповторність кож­ної хвилини життя.

Але тепер мешкаю у сім'ї дядька Павла Кульчицького, бо ходжу в початкову школу в Ясениці-Сільній. Тут мене за два роки навчили читати і писати по-українськи, по-польськи, по-німецьки, опанував я й арифметику.

У 1864 році батьки віддали мене у Дрогобицьку школу. Тут навчання проводиться німецькою мовою.

Тяжко було мені спочатку. Панські сини насміхалися наді мною, дитиною сільського коваля, та за рік я посів перше місце у навчанні. Батько щиро радів за мене на випускному іспиті.

Та у нашій родині сталося непоправне горе — помер мій батько. Ми, четверо дітей, залишилися півсиротами. Матері важко давати лад господарству. Та все ж я навчаюся у Дрогобицькій гімназії. У нас уже є вітчим, добра людина, колишній наймит Гринь Гаврилик. Він дуже добре до мене ставиться...