Поема «Мойсей» Івана Франка. Урок 2 - Page 2

Одразу після виходу у світ цієї статті у «Ділі» з'являється стаття «Смутна поява», в якій анонімний ав­тор звинувачує Івана Франка у відсутності у нього любові до українців і закликає «скинути без церемоній» з пись­менника обов'язок служіння народові та усунути його від громадської та політичної роботи. До речі, Іван Франко на­писав відповідь — вірш «Сідоглавому».

Можна собі тільки уявити психологічний стан письмен­ника... А як ви гадаєте, чи зрадив свій народ Іван Франко, зізнаючись, що не любить русинів і Русь? Що дало привід- для такого зізнання? (Сам письменник дає відповідь на це питання. Мета такої бесіди розвивати увагу та вміння ана­лізувати прочитане).

Знайдіть у статті рядки, де Іван Франко нарікає на своїх земляків за байдужість, а то й відверту ворожість у ставленні до нього (учні зачитують). А тепер порівняйте ці слова із Мойсеєвими у поемі:

О Ізраїлю! Якби ти знав, Чого в серці тім повно! Якби знав як люблю я тебе! Як люблю невимовно!... Бо люблю я тебе не лише За твою добру вдачу, А й за хиби та злоби твої, Хоч над ними і плачу...

У цих словах чуємо нерозділені болі самого Івана Фран­ка, що «весь вік свій, весь труд» віддав для «одної ідеї» — служіння народові — і, як Мойсей, був відкинутий і зне­важений своїм народом.

Аналіз поеми «Мойсей».

Отже, знаючи сюжет поеми і маючи уявлення про обставини особистого життя Івана Франка, спробуємо відшукати схожі моменти у творі та в особистому житті письменника.

Коротке обговорення.

Під кінець XIX - на початку XX ст. в укра­їнській та європейській літературах погустішало творів на тему соціальної зради. У різних письменників проблема зрадництва вирішувалась по-різному: одні виправдовува­ли зраду як неминуче явище, як наслідок недосконалості самої природи людини; інші картали і таврували зраду та зрадників як психологічну та соціальну аномалію.

В українській літературі найвизначнішими творами на тему зради були трагедія Карпенка-Карого «Сава Чалий», новела М. Коцюбинського «В дорозі», поема Лесі Українки «На полі крові» та поема Івана Франка «Похорон» і част­ково «Мойсей».

Поняття «зрада» в перекладі на наукову термінологію означає «відчуження» (відокремлення) людини від її попе­редньої сутності. Десь на шляху до можливої повної втрати попередньої сутності людина проходить через стан роздво­єння: в одній людині ніби співіснують дві.

Знайдіть у творі рядки:

І ворушиться в серці грижа:                                             •

Може, я тому винен? Може я заповітів твоїх Не сповняв, як повинен?

Чи повинна людина сумніватися? А пророк? А чи має народний проводир право на помилку?

Відбувається коротке обговорення.

Чи є істинними такі судження:

Той, хто любить звертати свій розум на пошуки закону свого обов'язку, близький до науки моральності.

Той, хто намагається виконати свій обов'язок, близь­кий до людинолюбства, тобто бажання блага всім людям.

Той, хто червоніє за свою слабкість при виконанні сво­го обов'язку, наближається до тієї сили духовної, що по­трібна для його виконання.

Отож, повернімося до психологічного стану роздвоєння Мойсея. За допомогою яких образів-символів Іван Франко передав цей стан головного героя у поемі.

Підведення підсумків уроку.

Отже, підсумовуючи, зазначимо, що у давній історії Із­раїлю Іван Франко побачив вічний сюжет, універсальну мо­дель стосунків, що складаються між людською спільнотою і проводирем, а також знайшов немало пунктів схожості між собою та Мойсеєм. Обоє вони, в імені свого духовного провідництва, вели свої народи до невідомого і непевного майбутнього. Обоє стояли перед вічною проблемою, що стрі­чає кожного справжнього провідника: він бачить свій на­род, як можливе знаряддя Бога, якому суджено довершити великих діл, і одночасно він мусить змагатися зі своїми земляками, яких надто заполонили земні справи і які ще не доросли до того, щоб стати тим духовним інструментом.

Домашнє завдання

Поміркувати (усно) над питанням: «Наявність Зла (об­раз Азазеля) — помилка світобудови чи свідчення гармо­нійності буття»?

 

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.