Скінчилось моє дитинство зі смертю матері у 1872 році, коли я вчився у шостому класі Дрогобицької гімназії.
Розповідь учня від імені молодого Франка.
От я уже й в останньому класі гімназії. Відчуваю непереборний потяг до написання віршів, поем, перекладаю. Налагоджую стосунки із видавництвом, друкуюся під псевдонімом Джеджалик у часопису «Друг».
У 1875 році я уже студент філософського факультету Львівського університету. За відмінні знання мене звільнили від оплати за навчання. Саме тут я стаю на шлях активної боротьби, вступаю до «Академічного гуртка».
У 1876 р. виходить моя перша збірка «Балади і роз- кази», зі сторінок якої постає уярмлений та безправний український народ. Я висловлюю передові ідеї. Це не подобається владі.
У результаті мене тричі ув'язнюють за політичні переконання — у 1877-му, 1879-му, 1880-му роках. З цієї причини мене відраховано з університету.
Зараз все, що у мене є, — це переслідування, безробіття, злидні і невтомна літературна праця.
Виходять мої твори: «На дні», «Борислав сміється», «З вершин і низин». Я пишу і для дітей, і для дорослих. Це казки, вірші, поеми, історичні повісті, повісті про сучасне життя, драматичні твори (п'єса «Украдене щастя»).
Не забуваю і про особисте життя, одружуюся із Ольгою Хорунжинською. Мене знову арештовують (1889 р.). З'являються мої нові твори.
Розповідь учня від імені літнього Франка.
Я люблю свою дружину. Це їй присвячена моя збірка поезій «З вершин і низин». Зараз продовжую навчатися у Чернівецькому університеті. Багато пишу. От у 1891-му році я отримую диплом про вищу освіту і їду до Відня, де захищаю докторську дисертацію. У 1893 р. мені присвоєно ступінь доктора філософії. Я хочу викладати у Львівському університеті, та на роботу мене там так і не прийняли. Лише у 1906 р. з нагоди п'ятдесятиріччя, я обраний почесним доктором російської словесності Харківського університету.
У мене четверо дітей. Я свідок і учасник революційних подій 1903-1905 рр. Мені дуже важко. Хворію. Один із моїх синів помер через хворобу, двоє пішли на фронт, дружина перебуває у лікарні, дочка — у Києві. Злидні й хвороби переслідують мене. Мене не стало 28 травня 1916 р. Але я залишив нащадкам 50-томне видання творів.
Слово вчителя.
У творчому доробку І. Франка повість «Захар Беркут» не випадкова. У ній письменник дає «образ справедливого життя» минулих поколінь. Цей твір був задуманий письменником як історична повість, але автор спроектував його на сучасні суспільні відносини. Франко не хотів, щоб його книжку засунули між товсті томи історичної белетристики. Він поставив собі за мету наступне: історична правда повинна стати у творі художньою, інакше автор буде не художником, а лише ілюстратором історії.
У передмові до першого видання його твору Іван Франко зазначив, що «повість історична має вартість, коли її основна ідея — змогти зайняти сучасних, живих людей».
На які джерела опирався Каменяр, працюючи над повістю? Що таке історична повість? Дайте визначення розповіді, опису.
Представник третьої групи зачитує визначення розповіді, історичної повісті, опису, дає історично-літературний коментар про історичні події, описані в повісті та про народні перекази і легенди, що лягли в її основу.
Отже, опираючись на реальні історичні події, народні перекази та легенди, Франко написав історичну повість «Захар Беркут». Щоб глибше зрозуміти зміст твору, послухайте переказ про Сторожа — це своєрідний ключ до розуміння твору.
Учні слухають переказ про Сторожа, підготовлений їх товаришем.
Створення проблемної ситуації. Проблемні запитання:
— Чи є Сторож одним із головних персонажів твору?
— Що уособлював камінь для тухольської громади?
— Чи виконав Сторож своє призначення?
Виразне читання.
Учні виразно читають початкові розділи повісті І. Франка «Захар Беркут» у стислому вигляді та початкові епізоди
VI розділу.
Обмін враженнями щодо прочитаного, пояснення незнайомих слів.
IV. Закріплення знань, умінь, навичок,
Інтерактивна гра «Точка зору» Дайте відповіді на такі запитання:
— Чи можна поділити героїв твору на суто позитивних і негативних?
— Який суспільний лад панував у селі Тухля?
— Чи був у громаді найвищий керівний орган?
— Чи легко читається твір? Назвіть діалектизми, які використовуються у повісті.
V. Домашнє завдання,
— Прочитати VI розділ повісті.
— Питання для домашнього опрацювання (основні вузлові питання бесіди, яка проводитиметься на наступному уроці).
1. У чому виявились мужність і бойове мистецтво тухольців? Розкажіть від другої особи про їх задум знищити ворога.
2. Як змальовані у повісті монголи і зрадник Ту- гар Вовк. Знайдіть у тексті опис зовнішності монголів. На які деталі звертає увагу автор? Цей опис можна назвати повним?
3. Якими художніми засобами Франко передає не лише силу, а й красу тухольців? Доберіть приклади з твору.
4. У чому полягає справжній патріотизм?
3. Навчитися розповідати про І. Франка.
