Реферати, наукові статті

До проблеми критерiїв художностi лiтературного твору

Поезiя «Садок вишневий коло хати» написана у травнi 1847 р. Тодi, в Петербурзi, в одиночнiй камерi каземату ІІІ жандармського вiддiлку, Шевченковi ностальгiйно уявлялася весняна Україна з квiтучими вишневими садками...

Започаткований З.Фройдом терапевтичний метод лiкування психiчних розладiв, що його прийнято називати психоаналiзом, трансформувався й удосконалювався кiлькома поколiннями психологiв. У сучаснiй практичнiй психологiї цей метод у чистому фройдiвському варiантi не використовується, застосовуються лише окремi його принципи та методики на рiзних стадiях розв’язання психiчних проблем. Психоаналiз дає змогу пiдняти з душевного дна певну невирiшену проблему, забутий травматичний досвiд, неусвiдомлений колись бiль i донести цi психiчнi змiсти до свiдомостi суб’єкта.

Якби сто рокiв тому хтось пiдняв питання про атеїзм Шевченка, то на нього покивали б головою. Мовляв, кому що, а курцi просо: сам ледащо, та ще й шукає собi союзникiв... Сучасникам поета ще менше спадало на думку таке питання, настiльки далекi самi вони були вiд атеїзму. Особливо, коли йдеться про освiчену верству, яка розумiла, що Шевченко був серцем Кирило-Методiївського братства, котре не приймало соцiяльно-революцiйних вiянь часу i щиро вiрило, що по-справжньому реформувати суспiльство можна тiльки на засадах християнської релiгiї.

 

Раннi твори О.Кобилянської протягом семи- восьми рокiв не друкувалися, проте майбутня письменниця продовжувала займатися самоосвiтою й лiтературою, писала переважно нiмецькою мовою, що була їй симпатична. Це був час пошукiв самої себе i тем для творчостi, час письменницького становлення i вироблення авторського стилю, вибору мови i лiтературних форм. Саме цим вiн i цiкавий. Хронологiчно його можна окреслити 1883–1895 роками.

Жанр чарiвної казки є цiкавим i малодослiдженим українською фольклористикою. Водночас саме казки пiднiмають завiсу над таємницею людської психiки, нашого несвiдомого, яке виринає у сновидiннях, розщеплене на окремi образи. Не випадково, як пишуть захiдноєвропейськi та американськi фольклористи, чарiвнi казки легко запам’ятовуються: один раз їх почувши, легко вiдтворюємо сюжет. Десь на рiвнi пiдсвiдомого подiбнi iсторiї близькi нам, тому, слухаючи казку, ми нiби переживаємо своєрiдне пригадування колись знаного, вловлюємо закодований у символи досвiд.

Серед когорти першорядних поетичних талантiв, що сформувалися в умовах української емiграцiї мiжвоєнного двадцятирiччя, Є.Маланюковi випала роль лiдера.

Портрет героя – одна з основних кате- горiй художнього твору, важливiсть якої зумовлена антропоцентризмом лiтератури. Людина перебуває в центрi художнього зображення, тому що тiльки вона є суб’єктом дiйсностi й тiльки вона має здатнiсть сутнiсно вiддзеркалювати дiйснiсть.

Одразу пiсля «Блакитної троянди», у якiй драматургiчне новаторство Лесi Українки тiльки-но зароджувалось i на якiй печать тогочасної драматургiчної традицiї (передусiм у формах побудови) була ще виразно вiдчутною, письменниця фактично вiдмовляється вiд уживання власних назв. У «Прощаннi» їх немає зовсiм, якщо не брати до уваги «топонiма» N. та «антропонiма» куколка з льону. Леся Українка продовжує вiддавати перевагу апелятивним, а не онiмним номiнацiям i в наступних драматичних творах.

Найвизначнiший український драматург радянської доби, явище свiтового масштабу. Цього письменника розстрiляно на Соловках у 1937 р. разом iз режисером Лесем Курбасом. Його твори дотепер чекають на сучасну iнтерпретацiю. Сюжети п’єс Кулiша позначенi прикметами доби, що нинi цiкавлять переважно iсторикiв та теоретикiв культури. Проте слово письменника, вiдiрване вiд художнiх шукань митцiв Європи та Америки, перебувало в рiчищi загальноєвропейських стильових шукань 1920-х – поч. 1930-х рр.

 Серед величезної кiлькостi лiтературних органiзацiй, якi утворилися в 20-тi роки минулого столiття, нечисленна «Ланка» (1924–1926) займала особливе мiсце. Історiя цього лiтературного угруповання дотепер так i не написана. Зi спогадiв та листiв ланкiвцiв – Б.Антоненка-Давидовича, М.Галич, Т.Осьмачки, автобiографiї М.Галич вимальовується яскрава картина лiтературно-мистецького життя 20-х рокiв та виринає чимало невiдомих подробиць про згадуване лiтературне угруповання.

RSS-матеріал

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.