РІДНА МОВА
Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень. Але найкраще, найдосконаліше вона має володіти рідною мовою. Рідна мова — це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.
Є мови більш і менш розвинені, є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу. Та наймилішою і найдорожчою для людини є її рідна мова. Бо рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини й зв'язує її з сучасниками. В ній чується голос предків, відлунюють перегорнені сторінки історії свого народу. Вона є тим найдорожчим і найміцнішим зв'язком, що з'єднує усі покоління народу в одне велике історичне живе ціле. Мова народу — це саме життя.
1. Визначити, який присудок: простий чи складений (дієслівний чи іменний).
2. Вказати, чим виражений присудок:
а) якою формою дієслова, якщо присудок простий;
б) словами яких частин мови, якщо присудок складений;
3. Схарактеризувати зв'язку, пояснити наявність чи відсутність тире на місці нульової зв'язки.
До світла, до праці
Учитель.
Просте, звичайне слово, яке щодня повторюємо і ми і наші діти. А скільки воно таїть у собі найкращих, незабутніх спогадів! Скільки пов'язано з ним вдячних перемог і звершень у кожної людини! Учитель навчив нас писати й читати перше слово — мати. Потім такі, як земля, сонце, народ, праця. І не тільки навчив писати й читати ці слова, а й допоміг збагнути їх глибинний зміст, прищепив нам відповідальність обов'язку, допоміг поступово знаходити своє місце в житті.
Острозька школа
Острозька школа, або, як її декуди називали і свої, і чужі, «академія», була в той час славна на всю Україну. Її заснував князь Василь-Костянтин як противагу єзуїтським ліцеям, у котрих вчили польської і латини.
Початок Острозької школи припадає на рік 1580. До того часу була тут школа нижча, яких багато було на Україні, тому вона не могла нічим визначитися.
Мелашка
Дівчина перейшла через греблю, ступила на місток на лотоках, сперлася на поренчата й задивилась не так на воду, як на свою вроду. До неї з води виглянуло її лице, свіже, як ягода, з чорними бровами. Дівчина милувалась собою та червоним намистом на шиї.
Лаврін стояв під вербами недалечко од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на червоному намисті, на рум'яних щоках. Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.
1. Охарактеризуйте лексику наведеної поезії за стилістичним забарвленням. Знайдіть старослов'янізми й визначте їхню роль у тексті.
Подражаніе 11 Псалму
Між боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало.
Один на другого кують
Кайдани в серці. А словами,
Медоточивими устами
1. У наведеній поезії знайдіть слова та вирази, що мають фольклорне забарвлення. Наведіть приклади цих слів і виразів з українських пісень фольклорного та літературного походження.
Думка
Вітре буйний, вітре буйний!
Ти з морем говориш.
Збуди його, заграй ти з ним,
Спитай синє море.
Воно знає, де мій милий,
Бо його носило,
Воно скаже, синє море,
Де його поділо.
Коли милого втопило —
Розбий синє море;
Піду шукать миленького,
Втоплю своє горе,
Втоплю свою недоленьку,
Русалкою стану,
Пошукаю в чорних хвилях,
На дно моря кану.
Які з поданих слів є синонімами?
ЗЕМЛЯ — рідна, близька, дорога, українська, батьківська, улюблена, велика, родюча, багата, тепла, щедра, холодна, пахуча, прекрасна, квітуча, красна, неозора, наша, неосяжна, весняна, осіння, убога, добра, плодюча, свята, зелена, чудова, життєдайна, урожайна, запашна, миролюбна, приваблива, найкраща, сіра, сумна, годувальниця; земля предків, поле, лан, пар, степ.
ЛЮДИНА — добра, хороша, щаслива, розумна, весела, прекрасна, чесна, велична, велика, гарна, красива, горда, приємна, чудова, справедлива, молода, хоробра, чуйна, щира, здорова, погана, спокійна, справжня, ввічлива, привітна, віддана, вірна, вічна, жива, своя, серйозна, сильна, смілива, щедра, благородна, вдумлива, вільна, всесильна, вчена, гідна, гуманна, дивна, доросла, дурна, життєрадісна, здібна, кохана, культурна, наша, освічена, порядна, правдива, працьовита, рідна, сива, сумна, хвора, авторитетна, багата, бадьора, близька, важка, видатна, вихована, відважна, відома, впевнена, вперта, всемогутня, геніальна, грамотна, груба, добродушна, доброзичлива, дружня, думаюча, мисляча, душевна, жадібна, жорстока, задоволена, звичайна, знайома, зустрічна, корисна, кремезна, лагідна, любляча, літня, найкраща, незнайома, некрасива, несправедлива, нормальна, нещасна, одинока, поважна, потрібна, працелюбна, проста, пряма, пуста, самотня, скромна, солідна, старанна, старша, страшна, сувора, хоробра, черства, швидка, чорна, хижа; людина — чоловік, жінка, хлопець, дівчина, громадянин, товариш, друг, приятель, творець, геній, голова, патріот, бог, борець, вінець природи, герой, з характером, ідеал, індивідуум, істота, мрійник, парубок, пенсіонер.
ПАМ'ЯТЬ — добра, хороша, чудова, вічна, погана, світла, людська, довга, слухова, зорова, прекрасна, феноменальна, коротка, міцна, гарна, дівоча, свіжа, безсмертна, блискавична, геніальна, народна, незабутня, чиста, блискуча, втрачена, куряча, молода, надзвичайна, тренована, бездоганна, гостра, давня, дірява, електронна, жива, живуча, жіноча, жорстока, загублена, зрадлива, зразкова, священна; пам'ять серця, пам'ять про матір.
ПРАЦЯ — важка, тяжка, корисна, легка, нелегка, людська, натхненна, наполеглива, невтомна, улюблена, чесна, благородна, сумлінна, хороша, велика, почесна, приємна, фізична, потрібна, добросовісна, копітка, напружена, плідна, самовіддана, прекрасна, розумова, старанна цікава, весела, виснажлива, відмінна, народна, наукова, непосильна, щаслива, безкорислива, вдячна, велична, віддана, вільна, нудна, погана, стомлююча, щоденна, буденна, благодатна, добровільна, примусова, домашня, дурна, життєдайна, насильна, обов'язкова, посильна, плодотворча, постійна, продуктивна, розумна, селянська, титанічна, ударна.
РОЗМОВЛЯТИ — тихо, голосно, довго, пошепки, вголос, швидко, спокійно, приємно, багато, мало, повільно, ввічливо, весело, гарно, стиха, щиро, коротко, красиво, важко, добре, цікаво, відверто, вміло, грубо, гучно, дружно, жваво, захоплено, лагідно, легко, неголосно, стримано, розумно, серйозно, без упину, виразно, літературно, ласкаво, наодинці, напівголосно, нервово, нехотячи, правильно, пристойно, притишено, суворо, тактовно.
1. Випишіть слова, у яких є чергування голосних звуків. Через риску напишіть слова-відповідники, які вказують на зміну звука.
Перед очима в Маланки встала левада — зелена, весела, над річкою... Вони з Гафійкою плоскінь беруть. Така гарна молодиця з Гафійки. Голова пов'язана хусткою. Бере вона плоскінь і виспівує. У колисці дитина спить. Прокіп привіз ячмінь, стіжок складає. І так їй весело, старій, так легко, наче вона помолодшала... Стоять городи, мов у віночку. Капуста в головки звивається. Квасоля вже пожовкла, вітер шумить поміж маківками, гарбузи розляглись, як годовані кабани, а картопля зародила, аж гич сплітається. То її чорні руки походили тут, кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю, сама і збере, як дасть господь діждати. Тепер вона господиня. Не на своєму— так на доччиному. Хоч на старість діждалась... І вона справить собі червоні чоботи, м'які, козлові, з китицями, як у ковалихи. Відколи вона віддалася — от уже чи не вісімнадцять років минуло,— не перестає вона мріяти про такі чоботи, щороку складає гроші, але гроші розтечуться на щось інше — і чобіт немає. Узути такі чоботи і білу намітку та піти до церкви. І щоб так поховали (М. Коцюбинський).
