Українська мова

 

Які з поданих слів є синонімами?

ЗЕМЛЯ — рідна, близька, дорога,  українська, бать­ківська, улюблена, велика, родюча, багата, тепла, щедра, холодна, пахуча, прекрасна, квітуча, красна, неозора, наша, неосяжна, весняна, осіння, убога, добра, плодюча, свята, зелена, чудова, життєдайна, урожайна, запашна, миролюбна, приваблива, найкраща, сіра, сумна, году­вальниця; земля предків, поле, лан, пар, степ.

ЛЮДИНА — добра, хороша, щаслива, розумна, весе­ла, прекрасна, чесна, велична, велика, гарна, красива, гор­да, приємна, чудова, справедлива, молода, хоробра, чуйна, щира, здорова, погана, спокійна, справжня, ввічлива, привітна, віддана, вірна, вічна, жива, своя, серйозна, сильна, смілива, щедра, благородна, вдумлива, вільна, всесильна, вчена, гідна, гуманна, дивна, доросла, дурна, життєрадісна, здібна, кохана, культурна, наша, освічена, порядна, правдива, працьовита, рідна, сива, сумна, хвора, авторитетна, багата, бадьора, близька, важка, видатна, вихована, відважна, відома, впевнена, вперта, всемогутня, геніальна, грамотна, груба, добродушна, доброзичлива, дружня, думаюча, мисляча, душевна, жадібна, жорстока, задоволена, звичайна, знайома, зустрічна, корисна, кре­мезна, лагідна, любляча, літня, найкраща, незнайома, некрасива, несправедлива, нормальна, нещасна, одинока, поважна, потрібна, працелюбна, проста, пряма, пуста, самотня, скромна, солідна, старанна, старша, страшна, сувора, хоробра, черства, швидка, чорна, хижа; людина — чоловік, жінка, хлопець, дівчина, громадянин, товариш, друг, приятель, творець, геній, голова, патріот, бог, бо­рець, вінець природи, герой, з характером, ідеал, індивіду­ум, істота, мрійник, парубок, пенсіонер.

ПАМ'ЯТЬ — добра, хороша, чудова, вічна, погана, світла, людська, довга, слухова, зорова, прекрасна, фе­номенальна, коротка, міцна, гарна, дівоча, свіжа, без­смертна, блискавична, геніальна, народна, незабутня, чиста, блискуча, втрачена, куряча, молода, надзвичайна, тренована, бездоганна, гостра, давня, дірява, електронна, жива, живуча, жіноча, жорстока, загублена, зрадлива, зразкова, священна; пам'ять серця, пам'ять про матір.

ПРАЦЯ — важка, тяжка, корисна, легка, нелегка, людська, натхненна, наполеглива, невтомна, улюблена, чесна, благородна, сумлінна, хороша, велика, почесна, приємна, фізична, потрібна, добросовісна, копітка, напру­жена, плідна, самовіддана, прекрасна, розумова, старанна цікава, весела, виснажлива, відмінна, народна, наукова, непосильна, щаслива, безкорислива, вдячна, велична, від­дана, вільна, нудна, погана, стомлююча, щоденна, буденна, благодатна, добровільна, примусова, домашня, дурна, життєдайна, насильна, обов'язкова, посильна, плодотворча, постійна, продуктивна, розумна, селянська, титанічна, ударна.

РОЗМОВЛЯТИ — тихо, голосно, довго, пошепки, вго­лос, швидко, спокійно, приємно, багато, мало, повільно, ввічливо, весело, гарно, стиха, щиро, коротко, красиво, важко, добре, цікаво, відверто, вміло, грубо, гучно, друж­но, жваво, захоплено, лагідно, легко, неголосно, стримано, розумно, серйозно, без упину, виразно, літературно, лас­каво, наодинці, напівголосно, нервово, нехотячи, правиль­но, пристойно, притишено, суворо, тактовно.

 

1. Випишіть слова, у яких є чергування голосних звуків. Через риску напишіть слова-відповідники, які вказують на зміну звука.

Перед очима в Маланки встала левада — зелена, весела, над річкою... Вони з Гафійкою плоскінь беруть. Така гарна молодиця з Гафійки. Голова пов'язана хусткою. Бере вона плоскінь і виспівує. У колисці дитина спить. Прокіп при­віз ячмінь, стіжок складає. І так їй весело, старій, так лег­ко, наче вона помолодшала... Стоять городи, мов у віночку. Капуста в головки звивається. Квасоля вже пожовкла, вітер шумить поміж маківками, гарбузи розляглись, як годовані кабани, а картопля зародила, аж гич сплітається. То її чорні руки походили тут, кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю, сама і збере, як дасть господь діждати. Тепер вона господиня. Не на своє­му— так на доччиному. Хоч на старість діждалась... І вона справить собі червоні чоботи, м'які, козлові, з ки­тицями, як у ковалихи. Відколи вона віддалася — от уже чи не вісімнадцять років минуло,— не перестає вона мрія­ти про такі чоботи, щороку складає гроші, але гроші розтечуться на щось інше — і чобіт немає. Узути такі чоботи і білу намітку та піти до церкви. І щоб так поховали (М. Коцюбинський).

 

1. Прочитайте текст. Зверніть увагу, у яких позиціях приголосні звуки вимовляються м'яко, а в яких твердо; як передається м'якість і твердість приголосних на письмі.

Погожого осіннього надвечір'я тато вніс до хати смоля­нистого окоренка і, прилаштувавши його біля лежанки, почав відскіпувати тоненькі лучинки. Жовтаві, неначе промащені в олії, вони лунко розліталися навсібіч. Оселя нараз задухмянилася терпкою живицею. Доки батько доскіпував кльоца, я тим часом збирав лучини і складав їх у підкоминок. Коли ж закінчили роботу, поцікавився; «А для чого нам стільки скіпок?»

 

Виконати повний синтаксичний аналіз багатокомпонентних складних речень.

І. 1. Каже (Тарас), що ходив він туди, де сонце за­ходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. 2. Як виклик ненависним імперським можно­владцям, які досліджували її материнську землю, зневажливо найменувавши її Малоросією, вона при­брала до свого літературного псевдоніма питоме і лункоголосе ім'я Українка. 3. Як заллє Вербівку літнє палке сонце, як засипле її зверху золотом та сріблом сонячне марево, то вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими хви­лями, що десь набігли з моря, й залили, й затопили долину, й скам'яніли, піднявшись високо вгору.

 

Пояснити смислові зв'язки між частинами безсполучникових речень.

І. 1. Гірка твоя усмішка — в очах твоїх журба. 2. Я навіть почуваю себе краще, ніж влітку: у мене впала температура, я порожевів і став більше їсти. 3. Довгий час не було видно нічого: мабуть, родичі жалували своїх дітей відправляти на таку сту­дінь. 4. Не вспів доказати останнього сло­ва,— чує: недалеко, з-за жита, хтось співає. 5. Знову кинулось: чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх в череді. 6. Обоє плакали в бур'я­ні: поет і його доля.

 

Визначити тип підрядних частин у складно­підрядних реченнях.

І. 1. А чи сумуєш ти від того, що в нас в садку не­має пташок співучих, не чуть пісень сріблястих про ночі зоряні, про сонце, про кохання? 2. А проте я не боюсь їх і добре знаю, хто вони. 3. Якось не помітили, коли почала йти, ішла й пройшла перед очима вся череда. 4. Тарас Шевченко ще змалку ку­пався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх на­родними піснями. 5. Тільки той, хто засвоює мовну культуру в усій її сукупності й багатогранно­сті, здатен стати творцем мовних цінностей і найпов­ніше виразити себе як особистість у будь-якій галузі суспільної діяльності. 6. Обмеження сфер, де викорис­товується національна мова, приводить до знекровлен­ня культури.

 

Визначити вид складносурядних речень.

І. 1. Одна неволя панська, а друга — царська. 2. Уночі була гроза, а ранок видався ясний на диво. 3. Билося серце, і грала кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого. 4. Схилилась над колискою мати, і перші звуки колискової пісні, музика рідної мови переливаються в її кровинку. 5. Аркадій Петрович щодня дивився на квітник, але тільки сьогодні він його зацікавив. 6. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускалися. 7. Попереду героїчна праця і славні пере­моги.

 

Визначити вставні та вставлені слова, словосполучення і речення.

І. 1. Здається, зразу закував себе в сталь: міцний, упертий. 2. Стоїть, зіпершись спиною на стовбур, ма­буть, вичікуючи, поки після дощу вода в криниці вхолощає... 3. Чи, може б, ти хотіла достати зір, сплести вінок із них, вплести вінок той в коси і стати кращою натури? Чи, може, ти хотіла пишних квітів, щоб заквітчатись ними і стати кращою весни?! Чи, може, щастя хочеш ти?

 

1. Перетворити речення з відокремленими оз­наченнями на речення з невідокремленими.

1. Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась ра­дісна сила, буйна і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед чер­воних жилок, і се його турбувало. 4. Аркадій Петро­вич одсунув шуфляду комоди і вийняв звідти акурат­но зложену блузу, вовняну, сіру... 5. Тут багато важить художньо-політичний образ рідного слова, утілений у конкретних мовних знаках україн­ської культури. 6. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене вбрання, між ви­соким зеленим житом — вона здавалася русалкою.

 

Визначити типи односкладних речень.

І. 1. І смеркає, і світає... 2. Чого тобі шкода?. 3. Коханий, ГЛЯНЬ на мене!. 4. У Тер­нівку прибуло військо. Зігнали людей, кого постріляли, інших забрали в город. Трусять, в'яжуть, б'ють. 5. Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли. 6. Гірко заробиш, солодко з'їси. 7. Він подививсь і глянув на річку: води не по­більшало. 8. Підписали наказ по інституту. 9.Ані піти тобі,, ані поглянути, ані чого забажати. 10. Коли б хоч з чоловіком словечко промовити.

RSS-матеріал

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.