мара-мана, прах-пепел, посуха-бездожжя, пурпурно-полум’яний; префiксально-суфiксальний (10 %) – розгрiм’я, погроззя, найнеквiтнiший; префiксацiя (6 %) – лжеводiй, вистрах; суфiксально-постфiксальний (2 %) – вiтри-литися, громовитися, килимнитися. Іншi способи словотвору представленi одиничними утвореннями, якi загалом становлять 2 % вiд усiєї сукупностi слiв:виголубiтися, вiдкурнявкнути, димрявий, з-крайсерця. Показово, що в процесi творення АЛН надання переваги осново- i словоскладанню та суфiксацiї характерне для iндивiдуально-авторської номiнацiї в українськiй поезiї ХХ ст. загалом, що пiдтверджено спецiальними науковими дослiдженнями.
Розгляньмо докладнiше семантичнi особливостi новотворiв В.Барки. Іменниковi новотвори поета вiдзначаються семантичною рiзноплановiстю, це естетично вартiснi для авторового iдiостилю оди- ницi. Найчисленнiшими є такi лексико-семантичнi групи (далi – ЛСГ) iменникових номiнацiй: а) яви- ща природи (вiтерець-левант, блискавичник, по- дощiв’я); б) космiчнi об’єкти (бiлозiрник, зiрковник, зореничка); в) птахи (щебетанюсенька, пташка- краснограй, горличинка); г) рослини (терен-калiка, тюльпанинка, хризантемник); ) часовi вiдрiзки (нiч-змiя, дужка-надвечiрка, надвечiрнiсть); д) стни довкiлля (сивоснiжнiсть, громохкiсть, зореничнiсть); е) почуття, емоцiї людини (зверхрайськiсть, душопогубнiсть).
Високою експресивнiстю вирiзняються контамiнованi новотвори пташенятусенько, оченятусенька, в семантичнiй структурi яких видiляється сема «лагiднiсть, доброта». Так, контамiнацiєю основ iменникiв пташеня та матусенька / татусенько В.Барка утворив iнновацiю пташенятусенько. На початковий сегмент слова (слiв) матусенька / татусенько накладається основа слова пташеня. Нове слово мiстить у своєму значеннi семантику об’єднаних слiв: Стало сонечко в дворi / i тополi заступило. / Чути голосок о тiй порi: / «Ой, пташенятусенько! як мило / у дворi спiва, свiта, сiя, / ми ж то радi: неня й я». Інший новотвiр оченятусенькаутворений аналогiчно: оченята + матусенька / татусенько – оченятусенька: Спiшить, бо снiг летить через камiння / i осени благословенний цвiт; / в оченятусеньках дитяти – синя / волошка вiд снiжиночок тремтить. Інновацiям притаманна незвичнiсть форми, яка передає значно бiльший обсяг змiсту порiвняно з вихiдними основами, аналiзованими окремо.
Оказiональнi абстрактнi iменники характеризуються рiзним ступенем експресивностi. Деякi з них – неекспресивнi лексеми, утворенi переважно за зразками, наявними у словотвiрному складi мови, хоч i забарвленi новизною: вечоровiсть, безхлiбнiсть. Та є iнновацiї, що несуть великий емоцiйний заряд, як сточоломбитство. Оказiональний iменник утворений поєднанням основ слiв: компонентасто, iменника чоло в орудному вiдмiнку та дiєсловабити + суфiкс -ств(о). В українськiй мовi словосполучення чолом бити означає «уклiнно просити кого-небудь про щось». Новотвiр сточоломбитство вживається зi значенням «безлiч разiв просити Бога про щось»: Бiсам, пiд маскою блискоти на перунствi, / мов скований при аднiвщинi перепутнiй, / сточоломбитство влупить.
Оказiональнi збiрнi iменники, представленi у словнику В.Барки, використовуються для позначення груп iстот: а) тварин – звiрiв’я, драконня, драконство; б) птахiв i їхнiх частин – лебеддя, вороння-галич, двокрилля, крилля, огнекрилля, стокрилля, тисячокрилля, пташиння; та неiстот: а) конкретних предметiв – килимар’я, ключiв’я; б) рослин або їхнiх частин – комишиння, пелюстиння.
Істотна перевага iменникових новотворiв над iнновацiями iнших частиномовних класiв у поетичному лексиконi В.Барки виявляє загальну тенденцiю до активного творення авторських субстантивiв у сферi оказiональної номiнацiї в українськiй поезiї ХХ ст.
Серед прикметникових АЛН наявна велика кiлькiсть якiсних ад’єктивiв у вищому i найвищому ступенях вияву ознаки, напр.: найпеклянiший, найзiрчанiший, пребагрянiший, найвсвiтнiший. Виникнення таких АЛН значною мiрою зумовлене особливостями релiгiйного свiтосприйняття поета, до них вiн удається, зокрема, коли вкладає в уста лiричного героя величання тощо.
Серед вiдносних прикметникiв найчисленнiшi ЛСГ, у семантичнiй структурi яких є семи: «речовиннiсть» (димезний, димрявий), «темпоральнiсть» (щозимнiй, перводенний), «iстота» (багатобджолий, восьмизвiрний) та iн. Так, новотвiр димрявий – це контамiноване утворення вiд слiв дим i мряка, його значення розкривається в контекстi: В мережцi дим- рявiй! не погасивши / нi корабля: лiхтарний поблиск. Мережка димрява – це невиразне марево густого дрiбного дощу. Семантично подiбне слово-новотвiр зафiксовано у Яра Славутича – димляний: Об’явiться – як мерехт марив! / Киньте тiнь димляним горбам... Н.Сологуб пояснює значення цього новотвору як «марево» (а не дим).
У лексиконi В.Барки домiнують складнi й складенi прикметниковi АЛН. За значенням стрижневого компонента переважають номiнацiї, у семантичнiй структурi яких видiляються такi семи: а) «частини тiла / органiзму iстоти»: бiлоуста(лiлiя), високобровi (вiтерцi), зеленозубий (рев), курослiпий (маляр), огнерукий (старчик), айстроокi(сузiр’я); б) «колiр / вiдтiнок кольору»: зеленосиня(земля), зимно-бiлий (лоб), блiднозолоте (око),пурпурно-полум’яна (глибочина); в) «емоцiя / психiчний стан денотата»: доброструннi (кобзи),милострунна (лютня), грiзно-сизе (мовчання); г) «матерiал, з якого виготовлений предмет»: бронзомедальнi (чиновники), рудоцегляна (стiна).
Семантика оказiональних дiєслiв представлена в основних денотативних iнтегрувальних семах «дiя», «стан», «процес». Так, у ЛСГ новотворiв з iнтегрувальною семою «дiя» переважають новотвори з диференцiйними семами «рух / перемiщення в просторi» (прикажанити, довiтрилити, докрилiтися, прилебедiти), «звучання, спiв» (фiоритурочити, флейтарити, спiвголоснiти та iн.). У семантичнiй структурi оказiональних дiєслiв з iнтегрувальною семою «стан» виокремлюються, зокрема, семи «фiзiологiчний стан» (всльозитися) i «психоемоцiйний стан» (знесамовититися). Найчисленнiшою є ЛСГ дiєслiвних АЛН, у семантичнiй структурi яких видiляється сема «рух / перемiщення в просторi».
Наприклад, семантику багатьох новотворiв доповнює диференцiйна сема «летiти», експлiкована у кореневих морфемах кажан-, лебед-, крил-, ластiв-.
Значна кiлькiсть дiєслiвних новотворiв номiнує динамiчну ознаку через її вiдношення до зоонiмiв (вiдкурнявкнути, ластiвнитися, ластовенiти та iн.), до флоризмiв (соняшниковiти, поквiтнено, доцвiт- нiти та iн.), до натурфактонiмiв (вiдхмаритися, вiтрувати, райдужитися, згрозитися, проснiжуватися та iн.), до iдеонiмiв (колiрнитися, знесамо- витiти та iн.) тощо.
У семантичнiй структурi названих iнновацiй, окрiм iнтегрувальної семи «процес», фiксуємо диференцiйну сему «виникнення / зникнення нової ознаки, названої твiрною основою». Так, iнновацiявиголубiтися вживається у значеннi «видiлятися го- лубим кольором»: Там брамно вiдiмкнуто в досвiт двогiр’я, / i видно – виголубiвся обквiт / погаслих подзвiнок: з тьми вiдродився! Неолексема оркестри- тися означає «видiлятися звуками, iмiтувати оркестр, шумiти»: В руїнi смертний спокiй, / а рiчка,
