Неправильне слововживання. Готуємось до написання твору на ЗНО. - Page 3

регiонах, тому ми готовi його привiтати на широких просторах всеукраїнської мовної кар’єри. Однак воно дедалi бiльше дратує з уст тих, хто з певних причин має змогу усно й письмово тиражувати його на всю країну. Спробуймо пояснити причину такої нашої настанови до нього. Коли наразi ще не потрапило до розряду ново- модних, його значення було просте й зрозумiле: наразi – це «у перший момент дiї, поки щось не змiниться», напр.: «Пацiєнт перебуває в тяжкому станi, однак наразi дiагноз йому не поставлений». Таке повiдомлення обнадiює, адже непевнiсть минуща, i скоро все з’ясують. Людина часто потрапляє в ситуацiю, коли вона хоче наголосити, що стан речей є тимчасовим, плинним. Наприклад, отримавши несподiвано якусь значну послугу, вона з гiднiстю каже своєму благодiйниковi: «Шановний пане, наразi дякую», – i вже тим усуває зайвi переживання, оскiльки обнадiйливе слово наразi пiдказує спiврозмовниковi, що попереду його очiкує вагомiший вияв подяки. Так одне-однiсiньке слово, до речi сказане, творить теплу атмосферу довiри мiж людьми, замiнюючи сумнiвнi жарти типу «Спасибi на хлiб не намажеш» тощо. Тому про слово наразi в українськiй мовi нiхто нiчого лихого сказати не може.
Та бiда в тому, що це слово, потрапивши на уста людей, що фахово вмiють переливати з пустого в порожнє, набуває значень, розшифрувати якi не завжди є спромога. Що, наприклад, означає це слово в реченнях, узятих iз публiкацiй в українськiй пресi: «Жiнка – керiвник держави – абсолютно європейська тенденцiя. Наразi Нiмеччину, Фiнляндiю, Латвiю очолюють саме жiнки», «Наразi прийшли iншi часи, i ми будуємо державу “з людським обличчям”»; «Наразi “ПОРА” оприлюднила прiзвища тих, хто з її “чорних спискiв” перекочував у виборчi списки пар- тiй та блокiв, зареєстрованих Центральною виборчою комiсiєю» та багато iн. Для тих, хто знає автен- тичне значення слова наразi, сам змiст цих повiдомлень є незрозумiлим; їм доводиться про нього лише здогадуватися. І лише збагнувши, що автори цих повiдомлень приписали слову наразi значення «нинi, тепер, зараз» тощо, можна розшолопати цей тайно- пис. Подивiмося, як невправне вживання цього слова може збивати з пантелику саме тих українцiв, якi добре володiють українською мовою: «... Росiя наразi платить Українi лише 97 млн дол. на рiк...»; «Наразi вiн очолює передвиборчий список блоку “Наша Україна”...»; «За словами Санiна, наразi триває робота над музикою до фiльму»; «[А.Хостiкоєв] наразi актор Нацiонального академiчного театру iм. І.Франка» та багато iн. Усi цi повiдомлення сприймаються як вказiвка на тимчасовий стан повiдомлюваного, хоч їхнi автори, очевидно, мали на метi вказати саме на його актуальнiсть.

Та це лише початок деформування значення слова наразi: пiсля вихолощення його справжнього етимологiчно закладеного значення йому, мабуть, вже можна приписати взагалi будь-яке, напр.: «На той час там не велися бойовi дiї, i, наразi, нiде не задокументовано, аби “настоящий полковник” СБУ NN за той день-пiвтора, що перебував у зарубiжному вiдрядженнi, водив у багнетну атаку українських мiлiцiонерiв». Без допомоги автора тут навряд чи вдасться щось зрозумiти, але можна припустити, що слово наразi в нього вже стало вставним, вiн приписує йому значення щось на кшталт «нарештi, зрештою» абощо. І ще раз через кiлька речень: «Судячи з усього, “питання” було розглянуто позитивно. Наразi про це сам по собi свiдчить той факт, що народнi депутати попросили керiвництво СБУ та Генпрокуратуру “ретельно перевiрити” об рунтованiсть присвоєння NN позачергового та чергового вiйськових звань, а також законнiсть отримання ним статусу учасника бойових дiй». Тепер уже з бiльшою вiрогiднiстю можна сказати, що у свiдомостi цього автора колишнє слово, а тепер звуковий комплекс наразi набув «значення» «зрештою». Але ж не вiн один має право на таку «творчiсть». Інший це робить по-iншому, напр.: Наразi пiд час вiйни у В’єтнамi, коли багато хто у США вже розумiв безглуздiсть подальшої присутностi американської армiї в цiй країнi, президент, пiдтриманий вiйськовими, наполягав на її продовженнi». Знову доводиться читати й перечитувати цю фразу, аби зрозумiти, що второпати в нiй щось можна лише пiсля того, як наборовi звукiв наразi здогадаєшся приписати значення «колись». Не вiдстає вiд цих двох i третiй, – теж уживаючи наразi на свiй власний розсуд: «Пропагандистська машина... намагається на виборах 2004 року на пiдсвiдомому рiвнi “достукатись” до “совка”. Наразi реанiмацiя совка надзвичайно вигiдна режиму, бо саме апелювання до “основного iнстинкту радянськостi” дало змогу NN набрати достатню кiлькiсть голосiв на президентських виборах 1994 та 1999 рокiв». Довго розмiрковуючи над суттю повiдомлення, ми дiйшли висновку, що бiльш-менш зрозумiлим воно стане, якщо звуковому набору наразi приписати значення «тому». Якщо є iншi версiї, – ми їх радо вислухаємо. Четвертий на це слово дивиться ще iнакше: «Водночас залишаться безкарними люди, якi вкрали у свого народу 20 мiльярдiв i з якими чинна влада пiдписує меморандуми та збирається створювати виборчi коалiцiї. Наразi виникає риторичне запитання: а чи потрiбна нам така влада?» На цiлком нериторичне запитання про значення слова наразi в запропонованому контекстi можна здогадно вiдповiсти, що тут воно означає щось на зразок «отже, таким чином». Але це ще не все. Чому б то його не спробувати ще в iншiй ролi? Можна! Ось результат: «Свого часу менi дуже припала до душi – в унiсон з моєю налаштованiстю – строфа поезiї Рабiндраната Тагора... Наразi пригадав, що переклад належить Надiї Свiтличнiй». Може, автор мав на увазi сакраментальне значення «нинi, тепер, зараз», але думка розгортається так, що тут прочитується насамперед ще одне, нове – «раптом». Здається, саме з таким же значенням уявляється це слово й талановитому поетовi, див.:

Тут таке щось, про що не сказать... Лиш наразi дихну з таїни:
Ще заблиснуть часи – воскресать, А на чверть – вже цiєї весни.

Усе це читати – втомливе i, повiрте, невдячне за- няття. Пишучи нечитанi або малочитанi статтi про кожен окремий випадок калiчення української мо- ви в сучаснiй Українi, аж нiяк не даси ради тiй вак- ханалiї, що дiється навколо. Щодня в наш, як модно нинi говорити, iнформацiйний простiр свiдомо й несвiдомо вкидають найрiзноманiтнiшi словеснi ди- вовижi, засилля яких перетворить українську мову на безглуздий, позбавлений сенсу ел iт.

А все тому, що зараз мають можливiсть тиражувати своє недолуге мовлення тi, хто раптом, нараз вiдчули себе єдиними i незаперечними представниками українського народу, вiд якого вони ще недавно всiма способами вiдхрещувалися: «не було, мовляв, i не буде». З вами – так; без вас – iнакше!

НЕСПРАВЖНЄ НАСПРАВДІ
У новочасному українському так званому лiтературному мовленнi, а саме воно ллється в нашi вуха з рiзних технiчних засобiв засмiчення людської свiдомостi, є багато чого умовного, несправжнього. Часто це нiбито слова, проте якщо уважнiше до них прислухатися, то це не слова з притаманними їм значеннями, а якiсь довiльнi звуковi комплекси, навряд чи комусь зрозумiлi, але вперто повторюванi. Як певнi розпiзнавальнi знаки чи що? Ось дещиця з почутого: «Це насправдi так було?», «Я насправдi це сказала» тощо. Нюанс нiбито й неважливий, але нормальною українською мовою все це звучало б ось як: «Це справдi так було?», «Ви справдi так уважаєте?», «Я справдi так сказала» i т. iн. Вiдмiннiсть рiвно та, що слово української мови справдi має значення (беремо найзагальнiше) «дiйсно», тому схоже на нього (бо й похiдне) українське слово насправдi має й значення схоже, але не тотожне «в дiйсностi». Усе дуже просто зрозумiти, а ще легше, якщо послухати поета, який пробував бути дотепним: «Сон про рай вам справдi снився, та чи є насправдi рай?» Справдi, щось у нашому життi може бути дiйсним, а щось таким, у дiйсностi (реальностi) чого ми сумнiваємося, – хто бiльше, а хто менше. І ось коли ми взагалi у справжностi чогось не сумнiваємося, а сумнiваємося тiльки в тому, чи воно вiдбувалося, тодi для нас актуальним є слово справдi. А коли ми стверджуємо реальнiсть чогось, його iснування в дiйсностi, а не в наших фантазiях, тодi ми вживаємо слово насправдi.

Зрештою, якщо подумати, то й пояснювати тут нiчого: сплутати слова, значення слiв справдi й похiдного насправдi важко. Варто помiркувати й над тим, чи потребувала б мова появи слова насправдi просто так, аби воно ще раз її прикрасило поряд з уже присутньою окрасою – словом справдi? Звичайно ж, нi! Насправдi механiзм будь-якої мови функцiонує дуже просто – за вiдомим законом економiї мовних засобiв. Безперечно, розрiзнення значень україн- ських слiв справдi й насправдi належить не рiвневi якогось спецiального знання мови, а набагато простiшому, але водночас i тоншому рiвневi вiдчуття мови. Вiдмiннiсть очевидна: чужi мови вивчають, рiдну – вiдчувають. Коли точно не знаєш, яка мова твоя рiдна, а яка – чужа, то тут же з’являються словеснi покручi. Спробуємо вiдтворити генеалогiю дослiджуваного тут екземпляра.

У мовi росiйськiй теж усе доволi просто, якщо її по-справжньому знати. Українському справдi там вiдповiдає (звичайно, беремо узагальнено) зворот в самом деле з тим же значенням «дiйсно», що видно, напр., з класичного «Неужели в самом деле все качели погорели?» Українському ж насправдi там вiдповiдає (узагальнено) зворот на самом деле з тим же значенням «в дiйсностi», напр.: «На самом деле полковник оказался уголовником». Коли нас усiх поголовно тiльки починали вчити «до голови по розум ходити», то iнодi пояснювали*, що в самом деле – це справдi, а на самом деле – це насправдi, iнодi ж не завдавали собi стiльки труду, а тому пояснювали за скороченою в деяких мiсцях програмою: в самом деле – це справдi i насправдi. Коли розгардiяш був уже повним, то лексикографiчною практикою стало таке: в(на) самом деле – справдi, насправдi. Зрозумiло, що вiд цього вже було зовсiм недалеко до того, щоб щиренько стверджувати: справдi – це насправдi, а насправдi – це справдi. Насправдi ж це зовсiм не так, – i ми це знаємо, тепер уже справдi по- справжньому!

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2022

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.