3. Між однорідними членами, що з'єднані протиставними сполучниками а, але, та, проте, зате, однак, хоч (хоча):
Десь, колись, в якійсь країні
Жив собі поет нещасний,
Тільки мав талант до віршів
Не позичений, а власний. (Л. Українка)
4. Перед другим парним сполучником: не тільки...а й, не так...як, хоч...але, як...так, не стільки...скільки:
Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять (Т. Шевченко).
5. Для виділення вставних слів, словосполучень і речень: Кажуть, весь поміст у пеклі з добрих намірів зложився! (Л. Українка); Отже, коли письменник розплющив очі, він, по-перше, дуже шкодував, що сон не продовжився, а по-друге, відчував прилив нової енергії (М. Хвильовий); ... А ти, мабуть, чекала на мене і посилала бабусю послухати, чи не стукають підкови мого коня... (Г. Тютюнник).
6. Для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами наче, ніби, як, як і, немов: Між м'якими зеленими, ніби оксамитовими, берегами в'ється гадюкою Роставиця, неначе передражнює здорові ріки, як часом маленькі діти передражнюють старших (І. Нечуй-Левицький).
7. При повторенні слів, якщо між ними є пауза: Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино! (О. Гончар)
А поки що — ні просвітку, ні дня.
Світ мене ловить, ловить... доганя! (Л. Костенко)
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синові гойдати (В. Симоненко).
Після стверджувальних або заперечувальних слів: так, гаразд, авжеж, що ж, ні: Ні, не марний труд ваш, люди ясночолі (В. Сосюра).
Слід розрізняти стверджувальне слово так і прислівник так, після якого кома не ставиться:
Так ніхто не кохав,
Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. (В. Сосюра)
8. Для виділення вигуків в середині речення, в якій би позиції вони не стояли:
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,
коли гармонії шукаєш у житті! (П. Тичина)
Гей, ударимо в струни, браття,
В золотії,
Розпалімо знов багаття
З іскр надії, (М. Рильський)
Земле рідна, о, чим далі ти від мене, тим дорожча,
(Д. Пав личко)