Оновні правила пунктуації: крапка з комою, двокрапка, тире, дужки - Page 2

Коли ставиться тире

Тире — специфічний розділовий знак. В усному мов­ленні йому відповідає велика пауза і різкий злам інтонації.

У простому реченні тире ставиться:

  1. між підметом і присудком на місці допоміжного дієслова-зв'язки, якщо присудок є іменним:
    Вся поезія Дмит­ра Павличка — розмова про любов і ненависть, правду і кривду, про добро і зло (Р. Лубківський).

    Бо ти на землі — людина,

    І хочеш того чи ні —

    Усмішка твоя — єдина,

    Мука твоя — єдина,

    Очі твої — одні (В. Симоненко).

  2. у неповному реченні на місці пропущеного члена ре­чення:
    На одній ниві пшениця, на другій — жито (О. Гон­чар);
  3. при відокремлених членах речення:
    Я тільки тепер по­бачив село — нужденну купку солом'яних стріх (ТИ. Коцю­бинський);
  4. після однорідних членів перед узагальненим словом:
    Орлиний політ думки, крилатість — без цього немож­ливо уявити Довженка (О. Гончар).

У складних реченнях тире ставиться:

  1. між простими реченнями, якщо відчувається, що е пропущені слова і зміст другого містить результативність дії першого:
    Скільки глянеш — вилискують розгойдані хліба, скільки чуєш — шумлять, переливаючись під примар­ним місяцем (О. Гончар); Вийдеш у степ — твій степ, гля­неш у небо — небо із сонцем твоє (0. Гончар).
  2. на межі простих речень, якщо їх зміст протиставляється:
    Ще сонячні промені сплять — Досвітні огні вже горять! (Л, Українка)
  3. Знаком тире можуть виділятися вставні словосполучен­ня і речення: Старий солдат, батько й досі — ще з япон­ської — зберіг унтерську бравість (О. Гончар).
  4. Тире використовується в діалогах, при прямій мові: «В тема, втекла Яринка!» — полегшено зітхну лось хлоп­цеві (М. Стельмах).

Разом з комою тире використовується у складних син­таксичних конструкціях, які називаються періодом. Тире вказує на кінець першої висхідної частини періода і по­чаток другої — нисхідної: Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на блідому, втомленому днем небі з'являються крадькома несміливо зорі, в останньому промені сонця справляє грища мушва, а дивно м'яке, злоторожеве повітря приймає оддаль бузкові тони і робить простори ще ширши­ми і глибшими,— Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла й приємне почуття скінченого дня (М. Коцюбинський).


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2021

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.