i (теплий) за рiдну сторону нема. Нема цвiту (бiлий), як цвiт на калинi. Нема в свiтi (рiдний), як мати дитинi. Воля (дорогий) за життя. Мир i братство – (великий) багатство. (Цiнний) в дорозi – знання. Правда (свiтлий) за сонце. Мудрiсть (сильний) за силу. (Мiцний) над усе майбутнього жага. Ранок (мудрий) вiд вечора.
IV. Поглиблення вивченого матерiалу (за системою запитань Б. Блума).
Методична ремарка. Вiдомий американський психолог i педагог Б.Блум створив систему запитань за рiвнями пiзнавальної дiяльностi (знання, розумiння, аналiз, синтез, застосування, оцiнка). Їх називають простi, уточнювальнi, iнтерпретацiйнi (пояснювальнi), творчi, оцiннi i практичнi.
Простi – це запитання, вiдповiдаючи на якi, слiд назвати деякi факти, пригадати певну iнформацiю i вiдтворити її. (Проста форма вищого ступеня порiвняння прикметникiв нижчий та вищий утворена за допомогою суфiкса -ш-? Але чому в них немає лiтери -ш-?)
Уточнювальнi мають на метi дiстати iнформацiю, якої немає в основному джерелi повiдомлення (пiдручнику), але потреба в нiй є. (Чи потрiбно утворювати форми найвищого ступеня порiвняння вiд прикметникiв товстезний, прадавнiй, надпотужний, ультракороткий?)
Інтерпретацiйнi спрямованi на встановлення причиново-наслiдкових зв’язкiв. (Чому iснують проста i складена форми ступенiв порiвняння? Хiба не можна обiйтися лише простою?)
Творчi запитання мiстять елементи умовностi, прогнозування. (Чи однакове значення мають форми вищого ступеня прикметника старий, утворенi суфiксами -ш- та -iш-: старший, старiший? Порiвняйте: Петрик на два роки стар- ший вiд Василька. Дiд Микола старiший вiд дядька Андрiя (йдеться про вiк). Полковник старший вiд майора (йдеться про вiйськовий чин). А чи можна в цьому ж значеннi вжити форму старiший? Чому?)
Оцiннi передбачають з’ясування критерiїв певних подiй, явищ, фактiв. (Чи можна замiнити в поданому текстi прикметник простої форми вищого ступеня чистiша складеною формою бiльш чиста? Аргументуйте свою думку. Плекайте мову. Пильно й ненастанно полiть бур’ян. Чистiша вiд сльози вона хай буде (М.Рильський).)
Практичнi встановлюють взаємозв’язок мiж теорiєю i практикою. (Вiдомо, що ступенi порiвняння мають лише якiснi прикметники. Інодi вдається утворити форми сту- пенiв порiвняння вiд вiдносних, наприклад: Поетеса [Леся Українка] обiцяла, що її сестри покажуть Кобилянськiй усю околицю, що вона побачить уже таку Україну, україннiшої за яку й нема (А.Костенко). Завдяки чому вдалося утвори- ти таку форму? У яких випадках це виправдано?)
Навчальне редагування. Зредагувати речення, пояснити характер i причини помилок.
Продукцiя вiтчизняних виробникiв бiльш дешевша та якiснiша. Сьогоднiшнiй випуск програми цiкавiше, нiж попереднiй. Нашi умови кращi ваших. Це самий вигiдний контракт. Вiн опинився в бiльш кращому становищi. На конкурсi змагалися виконавцi молодшi минулорiчних учасникiв.
Використовуючи iнформацiю на дошцi i вивчений матерiал, скласти пам’ятку труднощiв ужи- вання ступенiв порiвняння прикметникiв.
Зверни увагу!
Уживаючи прикметники вищого i найвищого ступенiв порiвняння, слiд додержувати таких правил:
не поєднувати слiв бiльш/менш, найбiльш/найменш iз прикметниками вищого ступеня;
правильно узгоджувати форми вищого ступеня у родi й числi з пiдметом;
для порiвняння чи зiставлення мiри вияву ознаки в рiзних предметах уживати конструкцiї iз приймен- никами чи сполучниками.
Диктант-переклад. Користуючись карткою- iнструктажем, перекласти поданi вислови українською. З’ясувати вiдмiннiсть у твореннi форм вищого i найвищого ступенiв в обох мовах, зробити виснов- ки про особливостi перекладу.
День короче ночи. Сон слаще меда. Величайшее открытие. Самый дорогой человек. Тончайшие оттенки цвета. Берись за дела поважнее. Путь длиннее, чем предполагалось. Роза – красивейший цветок. Джомолунгма (Эверест) – самая высокая вершина на Земле.
Картка-iнструктаж
У росiйськiй мовi ступенi порiвняння прикметникiв утворюються i вживаються не так, як в українськiй. Росiйська форма вищого ступеня може в україн- ськiй мовi виражати найвищий ступiнь: лучшие люди по-українськи – найкращi люди, высшее качество – найвища якiсть.
Форма ступеня порiвняння, утворена в росiйськiй мовi за допомогою суфiкса -ейший, має значення найвищого ступеня: красивейший – найкрасивiший.
Не слiд за росiйським зразком для вираження найвищого ступеня вживати слова самий: самый лучший – найлiпший.
Проста форма вищого ступеня прикметникiв у росiйськiй мовi вживається з родовим вiдмiнком без прийменника (Мария старше брата) або зi сполуч- ником чем (Байкал глубже, чем другие озера). В українськiй мовi нормi вiдповiдає вживання вищого ступеня з прийменниками вiд (плюс iменник в родо- вому вiдмiнку), за (плюс iменник у знахiдному вiдмiнку), порiвняно з (плюс iменник в орудному вiдмiнку), а також зi сполучниками нiж, як.
Дослiдження-зiставлення.
Учитель. Ступенювання належить до стилiстичних ресурсiв прикметникiв. Стилiстичний вибiр можливий завдяки синонiмiчним формам означень, виражених прикметниками вищого й найвищого ступеня. Щоб переконатися в цьому, прочитайте уривок iз вiрша «Катерина Бiлокур: пiжмурки квiтiв». Розгляньте репродукцiї творiв художницi. Що спiльного i вiдмiнного мiж двома творами мистецтва? Запишiть назви кольорiв, квiтiв, розташовуючи їх за наростанням iнтенсивностi кольору. Як це зробив поет? Яка форма прикметника дає авторовi змогу передати кольорову насиченiсть?
Квiтка ховається за квiтку,
грається з глядачем у пiжмурки,
не з’являється доти, поки її не назвеш:
«Ти, квiтко блакитна, що в’єшся все вгору та вгору, твориш своїм цвiтiнням перед очима стiну,
тодi вже й не знаєш, чи то квiти, чи то небо –
крученi паничi».
І крученi паничi з’являються з-поза неназваних квiтiв. «Ти, квiтко блакитнiша, що ростеш при дорозi, подорожнiх виглядом своїм звеселяєш,
проводжаєш iдучих iз поля помахами
блакитної хусточки –
волошка».
І волошка виходить iз-за спин iнших квiтiв.
«Ти, квiтко найблакитнiша, що стелешся низенько по землi,
Щоб i мертвi небо побачили – барвiнок».
І барвiнок цвiте з-поза невiдомих квiтiв.
В.Голобородько
Написати твiр-мiнiатюру «Квiти говорять без слiв, i мова їхня проста, коротка» (У.Кравченко), вживаючи прикметники вищого i найвищого ступенiв.
V. Пiдбиття пiдсумкiв. Оцiнювання.
Вiдповiсти на проблемне запитання уроку. Орiєнтовна вiдповiдь.
Чому в нашiй мовi паралельно iснують проста i складена форми вищого i найвищого ступенiв порiвняння прикметникiв? По-перше, тому, що є прикметники, якi в первинному значеннi не утворюють ступенiв порiвняння. Однак, виступаючи в переносному значеннi, можуть позначати бiльшу або меншу мiру вияву якостi. Наприклад, прикметник оксамитовий (у значеннi нiжний, м’який голос). У таких прикметниках можна утворити граматичнi значення ступенiв за допомогою слiв бiльш, найбiльш: бiльш оксамитовий, найменш оксамитовий. Крiм того, простi форми ступенiв порiвняння не можуть утворювати антонiмiчних значень. Тут на допомогу знову приходять слова бiльш, менш, найбiльш, найменш. Наприклад: бiльш талановитий – менш талановитий, найбiльш досвiдчений – найменш досвiдчений.
Отже, слова бiльш, менш, найбiльш, найменш вiдiграють важливу роль у твореннi складеної форми якiсних прикметникiв. Вони вдосконалюють виражальнi можли- востi мови, допомагають точно й чiтко висловити думки.
Прочитайте i запам’ятайте особливостi тво- рення й написання прикметникiв вищого i найвищого ступенiв порiвняння. До кожного пункту доберiть власнi приклади.
! Вищий i найвищий ступенi порiвняння якiсних прикметникiв мають просту та складену форму: ефективнiший – бiльш ефективний, найвиразнiший – найбiльш виразний.
! Запам’ятай прикметники, у яких вiдбувалися змiни приголосних при твореннi простої форми ви- щого ступеня: важчий, дужчий, вужчий, нижчий, ближчий, тяжчий, дорожчий; вищий, товщий, кращий.
! Деякi прикметники вищого ступеня мають вiдмiннi вiд звичайної форми основи: гарний, хороший – кращий, лiпший; поганий – гiрший; великий – бiльший; малий – менший.
! Не вживай слова самий для творення простої форми найвищого ступеня, натомiсть послуговуйся українськими формами: найкращий, найближчий.
! Коли порiвнюють найвищу мiру вияву якостi одного предмета з iншим, вживають прийменники за, вiд, над, порiвняно з або сполучники нiж, як (милiший над усе, довший порiвняно з iншим).
! Вiд деяких якiсних прикметникiв не можна утворити ступенiв порiвняння: слiпий, босий, вороний, волошковий.
! Прикметники iз суфiксами -уват-, -езн-, -iсiньк-, -юсiньк-, -еньк-, префiксами пра-, над-, ультра-, гiпер- не потребують ступенювання, за допомогою цих морфем уже передається збiльшена чи зменшена мiра вияву якостi предмета: величезний, кислуватий, тепленький, надпотужний, ультрамодний.
! Складена форма вищого i найвищого ступенiв порiвняння утворюється за допомогою слiв бiльш/менш, найбiльш/найменш i звичайного якiсного прикметника: найменш вiдвертий, бiльш виважений.
Переглянути цiлi уроку. Чи всiх їх було досягнуто? Визначити, над чим потрiбно попрацювати додатково.
Оцiнити власну роботу на уроцi. Заповнити таблицю.
Завдання
1
2
3
1-й рiвень
2-й рiвень
3-й рiвень
4-й рiвень
Домашнє завдання. Скласти дiаграму Вена «Ступенi порiвняння прикметникiв в українськiй i росiйськiй мовах».
