Григір Тютюнник "Климко". Конспект уроку - Page 2

«Климко» не є суцiль автобiографiчною: змалку Григiр не жив у машинiста паровоза ФД, нiколи не був нiким усиновлений, як Климко, мав матiр, але Климкова дорога по сiль i Григорiв двотижневий шлях iз Донбасу до рiдного дому багато в чому подiбнi. До того ж образ дядька Кирила певною мiрою перегукується з образом рiдного письменникового дядька Филимона, образ тiтки Марини – з образом жiнки, котра нагодувала малого подорожнього, коли вiн попросив тiльки води, ще й у дорогу дала картопельки. Образ картоплi, до речi, у повiстi зринає в найкращому вираженнi й стає виразною художньою деталлю – картопля на чужому полi, де не зовсiм ретельно зiбрали врожай, рятує Климка вiд голоду пiд час його подорожi у Слов’янськ. Кожна картоплина – це шанс на життя, тому хлопчик так бережно перелiчує все, що зумiв знайти. Маленький Климко – рухлива, кмiтлива й непосидюча дитина. Саме таким був Григiр i в дитинствi, й у свої зрiлi роки: «Вiн завжди був у русi. Любив стежки-дороги своєї землi – там зустрiчалися йому люди – маленькi частинки великого народу, без яких вiн не мiг жити, бо й сам був невiд’ємною часткою народу, його духу. А дороги, якi течуть збоку великих трас, Григiр Тютюнник любив особливо, казав: “Там вистоянi характери людськi, там i мова як чистий узвар”».

Повiсть «Климко» – благодатний художнiй текст для виховання в дiтей найкращих людських рис. Учитель має продумати важливi вузли проблемної роботи на уроцi, належно використати методичний апарат пiдручника й повною мiрою залучити учнiв до роботи з текстом, адже ще китайський мудрець Конфуцiй наголошував: усе, що ми чуємо, – рано чи пiзно забуваємо, все, що ми бачимо, – ми завжди пам’ятаємо, а все, що робимо, – ми вмiємо. Отже, у нашому випадку надзвичайно важливими стають словесне малювання i праця з пiдручником, iз тек- стом повiстi: коментування найскладнiших уривкiв, виписування цитат, складання планiв до образiв персонажiв, робота над художнiми засобами.

Пропонуємо блок проблемних запитань, якi дають учням можливiсть проаналiзувати текст у рiзних аспектах, провести важливу пошукову роботу, висловити та об рунтувати свою думку:

– Як ви вважаєте, чому письменник жодного разу не торкається життя Климка у його рiднiй сiм’ї?

– Схарактеризуйте стосунки мiж дядьком Кирилом i Климком. Як хлопчик виявляє свою вдячнiсть машинiстовi за опiку над ним?

– Чому тiтка Мотя пiсля загибелi Кирила ладна забрати Климка до себе?

– Як Климко готувався пережити воєнну зиму? Що саме вiн зробив i для чого?

– Що ви можете сказати про бороданя, який привiз на ринок продукти в обмiн на добротнi речi: одяг, взуття? Чи справдi рятував вiн голодних людей, а чи наживався на їхнiй безвиходi? Прочитайте уривок вiд слiв «Якось, покружлявши навколо хлiбопекарнi...» до «Не треба, Зуль, а то ще у свого когось улучиш» i прокоментуйте поведiнку кожного персонажа.

– З якої причини Климко i Зульфат почали опiкуватися своєю першою вчителькою та її немов-лям?

– На пiдставi чого Зульфатiв дiдусь Гарєєв зро- бив висновок, що немовля недоїдає i може загинути? Що треба було зробити, аби цього не сталося?

– Як ви вважаєте, чому дорога по сiль, завдовжки майже 200 км, не злякала Климка? А ви наважилися б подолати таку вiдстань зi шляхетних мотивiв?

– Чому юна дiвчина на базарi щосили старалася продати свою барвисту хустку? Як вона спочатку ставилася до Климка?

– Розкажiть про ваше враження вiд полiцаїв, якi допомагали нiмцям силою забирати молодих людей на роботу в Нiмеччину. Хто з полiцаїв викликає у вас тiльки негативнi почуття? Чому?

– Як саме Климко врятував дiвчину? Чому безногий швець високо оцiнив учинок хлопця? А вродлива незнайомка? Що вона запропонувала Климковi?

– Якою постає тiтка Марина у вашiй уявi? Чому вона погодилася допомагати хлопчиковi?

– Розкажiть про хворобу Климка й проаналiзуйте причини його остраху, що надто забарився в до- розi. Про кого вiн постiйно пiклувався i про що найбiльше переживав?

– Чому тiтка Марина хотiла залишити в себе Климка назавжди й чому вiн не мiг погодитися на це? Прочитайте i прокоментуйте уривок вiд слiв «А може б, ти, синочку, в мене зостався, га?» до слiв «А зараз треба менi назад, мене там ждуть».

– Чому подорож у товарному вагонi виявилася дуже небезпечною? Складiть словесний портрет нiмця, який грубо викидав пасажирiв з вагона.

– Як ви гадаєте, чи мiг Климко не допомогти радянському солдатовi, за яким гналися нiмцi? Що змусило його ризикувати своїм життям?

– На основi тексту доведiть, що вiрний друг чекав Климка й часто виходив його зустрiчати. Про що свiдчить така поведiнка Зульфата?

Повiсть Гр.Тютюнника «Климко» завершується кульмiнацiйною розв’язкою, але попри трагiзм ситуацiї дає широку можливiсть учням домислити, що було далi: чи загинув Климко, чи виявився лише пораненим. Така невизначенiсть останньої подiї пом’якшує вкрай драматичну ситуацiю й водночас доносить учням думку про те, що на вiйнi гинуть насамперед найкращi, що вiйна завжди збирає свої страшнi жнива.

Оскiльки у шкiльному пiдручнику повiсть пода- но в скороченому варiантi, є нагода створити «малу групу» з 5–7 учнiв, якi прочитають твiр повнiстю, а також придiлять особливу увагу таким художнiм деталям, як картопля, молоко, сукня вчительки, хустка незнайомої дiвчини, iнвалiдний вiзок колишнього шахтаря. На уроцi також треба виконати важливу роботу з опанування такого художнього засобу, як екскурс. Це дуже важливо, адже до цього часу на уроках лiтератури учнi вивчали художнi тексти, в яких подiї розгорталися в хронологiчнiй послiдовностi. У повiстi «Климко» спогади й уява головного героя часто переносять його з воєнного часу в довоєнний. Такi екскурси всебiчно розкривають образ Климка, допомагають семикласникам збагнути головне: його благородний вчинок в iм’я порятунку немовляти вчительки не був спонтанним i випадковим, що в образi Климка автор змалю- вав особистiсть, яка пройшла серйозний життєвий гарт i в основному вже сформувалася.

Пiд час уроку доцiльно запропонувати учням переглянути альбом В.Бiлоуса «Григiр Тютюнник у фотографiях», а також попрацювати над iлюстрацiями до повiстi, що поданi в пiдручнику, i додатково – над картиною Т.Яблонської «Ворог наближається» (1946).

Гр.Тютюнник, як i бiльшiсть митцiв-«шiстдесятникiв», належав до поколiння дiтей вiйни. Вiн бачив свiй народ у найтрагiчнiшу добу чесними дитячими очима. Семикласникам можна дати завдання написати твiр-мiнiатюру «Благородство українського народу в роки вiйни (за мотивами повiстi Гр.Тютюнника “Климко”)». Щоб пiдсилити емоцiйне тло уроку, перед написанням творчої роботи доречно прочитати вiрш Лiни Костенко «Колись давно, в сумних бiженських мандрах», де є дуже промовистi рядки: «І нiч глуха. І пес надворi виє. / І свiт кривавий, матiнко свята! / Чужа бабуся ковдрою укриє, / своє розкаже, ваше розпита. / І нi копiйки ж бо не вiзьме зроду, бо що ви, люди, на чужiй бiдi?! / А може, то в душi свого народу / я прихилила голову тодi?».

Творчiсть Гр.Тютюнника i нинi читачi сприймають як творчiсть сучасника. Недарма на похоронi бiля могили письменника І. Драч сказав: «Ми не ховаємо, а ми сiємо тебе у весняну землю, щоб вона дала сходи». А О.Мороз слушно зазначив: «Його життєва трагедiя хвилює i тепер багатьох. Перехiд, та ще особисто вибраний, вiд земного до вiчного життя, – це iстина абсолютна, без нiяких вiдносних нюансiв. Вона теж притягує, як манить дитину глибина криницi. Притягує свiт великої людини».

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.