Олександр Жовна. Стрекоза - Page 6

- Ну... і..?

- Нормально.

- Так скупо про побачення з жінкою? - засміялася дружина. - Мені жаль, що у неї такий байдужий коха­нець.

Дружина ще раз розсміялася, чмокнула Білаша в що­ку і запросила вечеряти. На цьому її цікавість вичерпа­лась. Дружина була в доброму настрої і більше не напо­лягала на поясненнях. Білашевий стомлений вигляд, оче­видно, пояснювався їй минулим трудовим днем. Ну, а що стосувалося любовної історії із Стрекозою, то цього во­на й зовсім не допускала.

У вівторок, після закінчення робочого дня, який про­ходив, як ніколи, нудно, Білаш вийшов на вулицю і по­прямував до стоянки. В машині нікого не було.

Він поглянув навколо і нікого не помітив. Постоявши ще якийсь час, Білаш сів за кермо. Ще згодом він повер­нув ключа, увімкнув швидкість і заглушив двигун. По той бік вулиці біля кіоску Союздруку з'явилася вона. На ній було те ж блакитне плаття в чорних пір'їнах і сумка через плече.

Трохи згодом червоний «Аустін» знову котив по­заміською дорогою.

-    Куди ми поїдемо сьогодні? - запитала Стрекоза не­терпляче.

-    Не знаю, поки що не знаю.

-    Поїдемо купатися?

-     Купатися? Але це так несподівано. Чому ти не по­передила вчора?

-    Дивний. Звідкіля я могла знати це вчора? Адже ми живемо лише сьогодні. Правда?

І Білаш знову не зрозумів, що вона мала на увазі.

-    Не холодно? Осінь все ж.

-    Що ти? Сам бачиш, яка спека.

Погода справді була не по-осінньому жаркою.

-     Але у мене нема з собою купального костюма, - усміхнувся Білаш.

-    Саме це якраз найменше потрібно, - відповіла Стре­коза, - там, - вона кивнула кудись наперед, - купаються без купальних костюмів.

-     Навіть так? Тоді все в порядку, - сказав Білаш, на­магаючись, щоб голос звучав, як можна безпосередніше. - А де це? В якому місці?

-    Це за греблею. Де степ. Там ще є старий міст.

-    Той, що танковим зовуть? З війни?

-     Ага. Але саме надзвичайне відбувається там о де­сятій вечора. Ти можеш зостатися там до десятої вечора?

-    Раз ти обіцяєш щось надзвичайне, я готовий.

Як чудово! - скрикнула Стрекоза і вткнулася в ло­бове скло. Коли «Аустін» під'їздив до місця, Стрекоза повідомила, що машину можна поставити біля самого берега у вербах.

-    Ти так досконало орієнтуєшся тут.


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.