Підрядні сполучники вказують на однобічні семантико-синтаксичні відношення між підрядною і головною частинами, акцентуючи при цьому увагу саме на відповідній функції підрядної частини. Підрядні сполучники, на відміну від сурядних, що не належать жодному з поєднуваних компонентів, розміщені у підрядній частині і при структурній зміні завжди переміщуються разом з нею. За характером вираження ними семантико-синтаксичних відношень вони поділяються на такі групи:
1. Причинові: бо, оскільки, тому що, через те що, у зв 'язку з тим що, завдяки тому що. Наприклад: Всіма опанував піднесений настрій, бо ніщо сьогодні вже не загрожувало життю. Поет не боїться від ворога смерті, Бо вільная пісня не може умерти.
2. Мети, або цільові: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб, за тим щоб. Наприклад: Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Пішла б і в неволю, аби доля прийшла.
3. Умовні: якщо, як, якби, коли б, раз. Наприклад: Якби не було мрії, праця втратила б свою привабливість. Як слово не поможе, то й кий не дошкулить.
4. Допустові: хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що, правда. Наприклад: Дарма що сніг хрумкотить під ногами, весна своє бере. Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трутні.
5. Часові: коли, відколи, як тільки, ледве, скоро, доки, поки, з того часу як, до того як, перед тим як, після того як, перш ніж. Наприклад: Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі. Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвисти їхніх крил, гудіння млинових жорен...
6. Наслідкові: так що, аж. Наприклад: В її серці все якось змішалось, скаламутилось, так що вона не знала, чи радіть, чи плакати.
7. Порівняльні: як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе, начебто, ніби, нібито. Наприклад: Литаври мідні й музика органна в одно злились, як води у ріці. Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу.
8. Об'єктні, або з'ясувальні: що, рідше як, ніби. Подібні сполучники вказують на залежність підрядної частини з об'єктною функцією віддієслівного присудка головної частини. Наприклад: Це означає, що праця повинна полонити серце, перетворитися на творчість, оточену ореолом краси, гордості, особистої гідності.
