Трагедія рідного краю в драматичній поемі Лесі Українки "Бояриня" - Page 2

Можна повірити Степанові, що він дійсно щиро бажає допомоги Україні, але в першу чергу він думає про власну користь, задля якої здатний і від совісті своєї відректися. Степан навіть забороняє Оксані листуватись зі своїми рідними, щоб, бува, не потрапити в немилість до царя.

Горда та незалежна Оксана з любові до чоловіка терпляче зносила всі образи та приниження, хоч часто її душа, лагідна від природи, закипала гнівом проти тих звичаїв. Москва для неї стала осоружною, тому горда українка ро­бить спробу допомогти Степанові вирватися з рабства, радить тікати, якщо не в Україну, то в Польщу чи Волощину. Нарешті вона вибухає обуренням: "Я гину, в'яну, жити так не можу!" Але Степан зовсім не борець, він не хоче поламати присягу цареві, для нього тепле місце під царським крилом, хоч і з наругою над гідністю і честю, куди важливіше душевного спокою дружини.

Та не тільки особисте приниження пече душу Оксані — боляче ранить її неволя рідної землі. Батько й мати виховали дівчину у палкій любові до Ук­раїни, тому її трагічна доля, кривди і утиски відгукувались тяжким болем у серці героїні. Коли гість з У країни скаржиться на сваволю і самоуправство московських воєвод в Україні:

Та там такі напасті, що крий боже!

І просвітку нікому не дають московські посіпаки,

Оксана безмірно страждає від уярмлення, безправності свого народу. Вона відчуває відразу до війни і кровопролиття, та в ім'я визволення України гото­ва простити Дорошенкові навіть спілку з татарами. Для неї, що кожен день бачить наругу над людиною, її гідністю і честю, московські бояри нічим не відрізняються від татар:

Ти хіба не ходиш під ноги слатися своєму пану, мов ханові!

 Скрізь палі, канчуки... холопів продають... Чим не татари?

Те, що не вдалося Вітчизні повернути волю, Оксана переживає як особи­сту трагедію великої втрати:

Зломилась воля.

Україна лягла Москві під ноги,

се мир по-твоєму — ота руїна?

Яка гіркота і безнадія звучить у цих словах! Перед нами — свідома ук­раїнка, що дбає про свою націю, не може собі простити своєї пасивності, споглядальності, невтручання в громадські справи. Адже коли їхні брати в Україні були втягнуті в криваву січу, вона з чоловіком була осторонь:

сиділи в запічку московськім,

поки лилася кров,

поки змагання велося за життя там, на Вкраїні.

Саме цими рядками Леся Українка звертається до українців не бути байдужими, не залишатись пасивними у вирішенні власної долі, боронити незалежність свого краю.

Всі думи Оксани — про поневолену Вітчизну, її прагнення — якось до­помогти своїм землякам, про що вона просить Степана перед смертю. Оксана гине і останні її слова — про Україну:

Добраніч, сонечко!Ідеш на захід.

 Ти бачиш Україну — привітай!

Трагедія гордої, незалежної жінки, що змушена коритись рабським мос­ковським звичаям, терпіти наругу і приниження, є яскравим уособленням трагедії поневоленої царизмом української нації. Безправна, сплюндрована, знесилена Україна декілька століть перебуватиме тепер під чужим пануван­ням.

Трагедія рідного краю не тільки в поневоленні, але й в зраді, пристосуванстві, байдужості до долі України багатьох її синів, які йшли на службу до царя, задовольняючись його щедротами. З гіркотою мовить Іван, Оксанин брат, про таких козаків:

Якби таких було між нами менше, що, дома чесний спадок протесавши, понадились на соболі московські, та руку простягали до тієї "казни"...

Проблеми, які поставила в "Боярині" Леся Українка, е актуальними і зараз. Чвари між різними політичними силами і угрупованнями в сучасній Україні призводять до тяжкого становища її народу, зневіри людей у можливість існування власної держави. Доля Вітчизни повинна хвилювати, в першу чергу, кожного свідомого українця чи українку, кожного політика чи державного діяча. Тільки згуртованість та національне єднання всього наро­ду в ім'я цієї мети забезпечать Україні щасливе майбутнє.

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2021

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.