«Учитель всього народу» (до річниці від дня народження Івана Франка) - Page 2

Ведучий 1. Але згодом випещені панські синки і пи­хаті вчителі були змушені визнати, що цей «холоп» з Нагуєвичів є найздібнішим учнем гімназії, бо чим трудніша задача, тим йому більша охота подужати її. У гімназії Франко ще дужче полюбив книжки: багато читав, робив ви­писки, вів список прочитаної літератури. Згодом з'явилось бажання мати власну бібліотеку.

Іван Франко. Щоб створити власну бібліотеку, я за­ощаджував на харчах та складав зароблені репетиторські гроші. Таким чином, уже в гімназії особиста бібліотека на­раховувала 500 томів українських і зарубіжних письменни­ків. Це була найсильніша пристрасть. Трохи про пристрасті Івана Франка.

Ведучий 2. У Львові власна бібліотека Франка налі­чувала 6000 томів, а щодо цінності зібраних в ній наукових і рідкісних книг — не було їй рівних. Не меншою була і друга пристрасть Івана Франка — збирання і дослідження фольклору. Його перу належить 50 наукових праць у галузі пісні і серед них фундаменталь­ний труд «Студії над українськими народними піснями». Через 40 років свого життя він наспівував мелодії тих пі­сень, які в дитинстві співала йому мама. Пісня «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».

Ведучий 1. Третьою і не останньою пристрастю були мандрівки рідним краєм (здебільшого пішки) з метою ви­вчення мови, побуту, звичаїв свого народу, його творчості. Літо 1872 рік другий удар долі.

Інсценізація «Мамо, не вмирайте»

Іван Франко сидить за партою, читає. Вбігає хлопець.

Хлопець. Іване, твоя ненька помирає!

Іван. Як? Не може такого бути! Я бігтиму без перерви всю дорогу з Дрогобича до Нагуєвичів. Мати лежить на ліжку. Іван. Слава Богу! Матінко, ти жива! Ну скажи мені щось! Не можеш... Живи, я благаю...

Ведучий 1. Повернувшись до Дрогобича, щоб забутись, ще більше налягає на навчання, бо готувався стати викла­дачем гімназії. Восени 1875 р. стає студентом Львівського університету філософського факультету. Тут його за високу успішність звільнили від оплати за навчання і підвищили стипендію. Франко береться за самоосвіту, відвідує студент­ські збори, друкує свої твори в «Друзі». Тому його особис­тість привертала до себе увагу. І на другому році навчан­ня його було заарештовано і кинуто за грати на 9 місяців.

Іван Франко. Не знаю, чому ставились до мене з осо­бливою суворістю. Запхано мене до найгіршої камери. До злодіїв, убійників та інших звичайних злочинців... Протя­гом 9 місяців, проведених у тюрмі, сидів я переважно у ве­ликій камері, де перебувало 18 - 28 злочинців, де зимою вікно ніколи не зачинялося і де я, слабий на груди, з бідою добився привілею спати під вікном... прокидався майже за­вжди з повним снігу волоссям на голові.

Ведучий 2. Ще три рази поліція заарештовувала Франка. Але він був несхитним. Випробування лише зміц­нювало його переконання. І хоча нелегко часом було, та мо­лода енергія, патріотичний запал і глибока любов до україн­ського народу перемагали життєві незгоди (згадаймо, як три. центи, знайдені над Прутом, стали для Франка порятунком).

Ведучий 1. 1879 рік був для І. Франка пам'ятним і в плані особистого життя. У цьому році для нього фак­тично закінчилася любовна драма, яка тривала ще з гімна­зійних років. Арешти Франка й переслідування офіційними властями та поліцією значно ускладнили стосунки між ним та його нареченою Ольгою Рошкевич.

Ведучий 2. Хоча батьки Ольги категорично відмови­лися від Франка, Ольга та Іван ще довго листувалися, іноді зустрічалися. Дівчина приймає пораду батьків й одружу­ється з молодим священником Володимиром Озаркевичем. Франко зрозумів, що це означає кінець, хоча Ольга ще спо­дівалася на зустрічі. Цей епізод з життя поета описаний у книгах Петра Колесника «Терен на шляху» та повісті-есе Романа Горака «Тричі мені являлася любов». Ведучий 1. Він буде співати галицькі пісні про жіно­чу недолю, а єством відчуватиме присутність Ольги — то ще дівчиною, то вже заміжньою, такою, що занепастила свою долю... Для нього вона буде Анною в «Украденому щасті».

Ведучий 2. Ольга буде еталоном, до якого Франко рівнятиме всіх інших жінок. Якщо вас запевнятимуть, що та чи інша поезія була викликана іншою жінкою, — не вірте. Бачив у всьому Ольгу. Від того трагедія ставала ще відчутнішою, коли поет писав про звичайні речі: вони зу­стрілися на вулиці, вона пройшла, не відповівши на його поклін. Мільйони подібних ситуацій у смертних. Для Фран­ка ситуація одна. Він ствердив життям і творчістю, як Пе­трарка й Данте, що генії и любов народжуються не так уже й часто, щоб доповнювати одне одного.

Ведучий 1. Кохання до Ольги Рошкевич залиши­ло помітний слід у творчості Івана Франка: у листуванні, у прозі, у поезіях. Найпоетичніше це відображено в лірич­ному циклі «Картка любові».

1-ий учень.

І ти лукавила зо мною!

Ах, ангельські слова твої

Були лиш облеском брехні!

І ти лукавила зо мною!

Та під пліною золотою

Ховались скази мідяні,

І цвіт розквітлий навесні,

Під пишнотою золотою

Крив черв'яка!

Ох, чи не в сні

Любились щиро ми з тобою?

І серце бідне рвесь у мні,

Що ти злукавила зо мною!..

Пісня «Як почуєш колись».

2-ий учень.

Явилась друга — гордая княгиня,

Бліда, мов місяць, тиха та сумна,

Таємна й недоступна, мов святиня.

Мене рукою зимною вона

Відсунула і шепнула таємно:

«Мені не жить, тож най умру одна!»


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.