Розвиток української прози 20-х років XX ст. Микола Хвильовий. Біографія письменника - Page 6

Перші поетичні збірки М. Хвильового «Молодість» (1921), «Досвітні сим- ї» (1922), поема «В електричний вік» (1921), які були позначені впливами омантизму та імпресіонізму, дістали досить високу оцінку тогочасних >атурознавців (С. Сфремов, О. Дорошкевич), але якнайповніше свій талант Хвильовий розкрив у жанрі новели чи оповідання (переважно короткого, >азним лірико-романтичним чи імпресіоністичним забарвленням). Збірка прозових творів «Сині етюди» (1923) стала якісно новим етапом у роз- :у тогочасної української літератури, відкрила для неї нові естетичні і. Центральною для творчої манери М. Хвильового залишається проблема ини в стосунках з революцією та історією, яка пізнала весь трагізм буття сного їй світу. У людській масі, у вирі революційних подій письменник :ремлює, найперше, людську індивідуальність з її пориваннями до висо- часом недосяжної мети, однак він не заплющував очей і на драматичну гщовідність проголошуваного високого ідеалу та його реального втілення, штично забарвлені герої Хвильового найчастіше вступають у гострий кон- :т зі своїм часом, його одновимірною буденністю. Редактор Карк — голо- і герой однойменної новели — лише у своїх мріях повертається до часу ональної революції, коли світ існував ще в цілісності, не розірваним між ю та реальністю. Але його персонажі — це не лише жертви історії, часом і самі, своїми діями спричиняють її трагедійність. Конфлікт гуманізму анатизму осмислюється тут в усій своїй повноті.

Доля чекіста — головного героя новели «Я (Романтика)» — такий конфлікт •ає у своїй особливій гостроті: в ім'я абстрактної ідеї, в ім'я доктрини він власноруч розстріляти свою матір, але знищення іншої особистості — одночас і знищення свого людського єства. У такій ситуації неминучого >ру перед героєм постає дилема: самознищення чи відродження людського, гуманістичного начала, відродження, найперше, в собі самому. Емоційне вра­ження від твору посилюється й тим, що це — сповідь героя, розповідь від першої особи. Узагалі, для М. Хвильового було характерне руйнування тра­диційних сюжетно-оповідних моделей української прози. Система розірваних фраз, мальовничі епітети, своєрідна ритмічна організація прози — це ознаки його лірико-орнаментальної манери письма. Саме такий стиль характерний для більшості його новел та оповідань, він допомагає автору радикально розі­рвати з елементами народницько-просвітянської традиції.

Внутрішній світ людини у творах Миколи Хвильового часто характе­ризують просторові епітети. Вони будуються на асоціативних зв'язках між образами дороги, шляху та простором внутрішнього світу героя (його почу­вань, емоцій). За допомогою таких образів на структурно-стилістичному рівні тексту створюється суперреальний світ характерів героїв, особливості етичних установок яких визначає метафорична асоціативність мікрообразів. Останні ж стосуються насамперед психодуховних переживань особи в кри­тичний момент життя.

Основою розвитку дії в малій прозі Миколи Хвильового виступає рух­лива свідомість персонажа, що в безпосередньому потоці вражень і емоцій об'єднує об'єктивну картину реального революційного світу. Зовнішня поді- євість замінюється внутрішнім смислом. Глибинні підсвідомі переживання героя засновані на асоціативності, що охоплює граничні межі образу — пред­метні й настроєві.

Асоціативна структура характерів героїв письменника вказує на дві при­кметні їх риси: розколотість і рухливість внутрішнього світу персонажа. Це герої вітаїстичного роздвоєння. Вони поставленні в ситуацію вибору, опи­нилися на межі граничного духовного й душевного напруження, дисгармонія їхнього «я» та громадських інтересів, за авторською концепцією, повинна виявити сутність «м'ятежних» характерів майбутнього.

5. Виразне читання учнями поезій М. Хвильового зі збірок «Молодість», «Досвітні симфонії»

III. Підсумок уроку
1. «Ланцюжок думок»
У чому трагізм життєвої долі Миколи Хвильового?
2.   Бесіда
• Чим вражає літературний процес в українському письменстві 20-х рр. XX ст.?
• Прокоментуйте основні естетичні орієнтири, поставлені М. Хвильовим перед українськими письменниками.
• Що означає «дві дійсності» 20-х рр. у творчості тогочасних письменників?
• Що зумовлювало експериментальні пошуки української поезії 20-х рр.?
• Що розуміється під «стильовим новаторством» української прози 20-х рр.?
• Яку проблематику порушували прозаїки 20-х рр.?
• Які нові жанри з'явилися в українській прозі 20-х рр.?

IV.  Домашнє завдання
1.  Опрацювати теоретичний матеріал підручника. Знати основні етапи життя і творчості Миколи Хвильового.
2.   Прочитати новелу «Я (Романтика)».
 
 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.