Т. Шевченко – поет і художник - Page 3

Шевченко. Переді мною красувалась моя прекрасна, моя дивна Україна в усій непорочній меланхолійній красі своїй. І я задумався, я не міг відвести своїх духовних очей від цієї рідної чаруючої неповторності (Щоденник, 1.07. 1857 року).
Ой. діброво - темний гаю! Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом, - Аж сам собі дивується На свою діброву... Надивившись на доненьку Любу, молодую, Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиє дорогою Білою габою, - Та й спать ляже, втомившися Турбою такою!

(Л).:
Над Дніпровою сагою
Стоїть явір меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною...
Мов дівчаточка із гаю
Виходжаючи співають;
Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені...
Такою поставала Україна Шевченкова не тільки в поезії.

Шевченко. Я хочу рисовать нашу Україну... Я її нарисую в трьох книгах, в першій будуть види, чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, в другій теперішній людський бит, а в третій історію... В год буде виходити 10 картин (Лист Т. Шевченка до О. Бодянського, травень 1844 р.).
Якби мені Бог поміг докончить те, що я тепер почав, то тоді склав би руки та й у домовину. Було б з мене: не забула б Україна мене, мізерного (Т. Шевчен­ко, лист до М. Цертелєва).

М.: За тематикою пейзажні малюнки Т. Шевченка 1843-1847 рр. можна поділити на дві групи: ті, що на них зображено сільські краєвиди, і ті, що на них відтворені історичні та архітектурні пам'ятки. Перша група цих творів розповідає про убоге життя покріпаченого селянства (демонстрування ілюст­рацій фотоальбому "Селянська родина", "На пасіці", "Удовина хата"). Часто зустрічається зображення мальовничих околиць та куточків сіл, містечок, берегів тихих рік, ставків, урочищ. Здавалося, тут душа митця знаходила спо­чинок. Але ще більшим болем серед цієї чарівної природи відлунювали в душі народні страждання (демонстрування фотоматеріалів "У Києві", "Буди­нок І. Котляревського в Полтаві", "У В'юнищах", "Андруші", "Вознесенський собор у Переяславі", "Аскольдова могила", "Церква всіх святих у Києві" та ін.). Ці твори сповнені справжньої поезії, в них лагідна, мрійлива українська природа знайшла свого натхненного покровителя. Майстерні вони і з боку малярської техніки.

М: Однією з перлин української національної графіки є "Живописна Україна". Це альбом офортів. Офорт - гравюра на міді або цинку з малюн­ком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравю­ри. Шевченко збирався видавати по 12 творів щороку, а виручені кошти по­винні були допомогти родині звільнитися з неволі. На жаль, цей задум здійснити не вдалося. Вийшов лише один альбом, куди ввійшло шість відбитків замість 12 запланованих (демонстрування: "Видубецький монастир","Старости", "Судна рада", "Дари в Чигирині").

Найвідоміший офорт "Дари в Чигирині" присвячений історичній темі. У передпокої гетьманської світлиці - три посли з сусідніх держав - Туреччини, Польщі і Росії - з дорогими подарунками для Б. Хмельницького. На варті біля входу до світлиці, де відбувається рада, стоять козаки. Під картиною рукою художника вигравірувано пояснювальний текст українською та французькою мовами: "Із Цареграда, із Варшави і Москви прибували посли з великими дарами єднать Богдана і народ український, уже вольний і силь­ний. Султан, окроме великого скарбу, прислав Богданові - червоний оксами­товий жупан на горностаєвім хутрі, шталт княжой – порфири, булаву і шаб­лю, одначе рада (оприче славного лицаря Богуна) присудила єднать царя Московського"

Шевченко. "Чигирине,Чигирине..." (уривки).


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.