Додаток до уроку
Афоризми до теми «Проблема особистого щастя» (За творами Івана Франка).
Три речі є до вподоби Богу і людям: згода братів, милосердя до ближніх і згода між чоловіком і дружиною.
Без згоди та спільної любові народжується в домі постійна пожежа смутку й печалі, а втіха не приноситься.
Добра жінка є знаменитим даром від Бога (Петро Могила ).
Нерозважливо батьки вельми учиняють, Як одружувать дітей силоміць бажають. (Климентій Зиновіїв).
Душа людини є така потаємна й мінлива, що жодною силою її не можна розгадати, ані зрозуміти (Феофан Прокопович ).
Душа є більше там, де любить, ніж там, де живе (Георгій Кониський).
Невесело на світі жить, Коли нема кого любить (Тарас Шевченко).
Село знає одну славу — честь.
Гріх перед Богом — чим його замолити? Сором перед людьми — чим його змити? (Панас Мирний).
Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. А справжній — тільки смерть.
Права без обов'язків — то сваволя (Леся Українка).
За смерть сильніше лиш кохання.
Щастя — це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов (Богдан-Ігор Антонин).
Страшнішого за власну совість - на білому світі нічого нема (Олександр Єльченко).
Сім'я — держава, у якій найлегше стати тираном.
Від нещасливого кохання є багато ліків, та виліковує тільки щасливе кохання (Володимир Канівець).
Нерівня душ — це гірше, ніж майна!
Здушили сльози — не виходь на люди. Болить душа — не виявляй на вид (Ліна Костенко).
Опікування власним добрим іменем свідчить про повагу до людей (Євген Ященко).
Життєва драма — єдина з драм, що відбувається без репетицій (Дмитро Арсенич).
Сором — найлюдяніше з почуттів; совість - сонце дуціі.
Зрозуміти людину — значить подивитися на світ її очима (Володимир Черняк).
Деякі шлюби лише подвоюють самотність.
Мовчання — це іноді крик, обернений у себе (Леонід Сухорукое ).
Усі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму (Лев Толстой).
Сім'я заміняє все. Тому, перш ніж її завести, варто подумати, що для тебе важливіше: все чи сім'я (Фаїна Раневська).
Дружина — друга душа.
В чужу дружину чорт ложку меду кладе.
Чужого чоловіка покохати — себе погубити (Російська приказка ).
Чоловік, зрадивши, частіше намагається зберегти сім'ю; зрада дружини — початок невпинного краху сім'ї (І. Шевельов).
