5. Дивлюсь я на твоє фото, що в душі своїй тримаю. На ньому ти незвичайно красива, тендітна і ніжна. Та поряд з цим у тобі палає душевна сила... Дивуюсь лише, чому ти залишилася непізнаною криницею з чистою водою, що її ми відцуралися самі. Невже тоді, коли розстріляли тебе, це зробили і з майбутнім України, принаймні дуже важливою його частиною? Згадуючи долі багатьох борців за всенародні ідеали, я мимоволі порівнюю їх працю з Сізіфо- вою... Але мені хочеться вірити, що ти, мужня жінка, недаремно пожертвувала собою за нас і що наше покоління зуміє достойно вшанувати своїх героїв.
(Розмова з образом на фото, Захарків Ірина, 10-Б кл.).
6. Шануючи пам'ять про великих поетес, ми уклали невеликий збірник власної творчості під назвою "Відлуння", яким хотіли виразити нашу вдячність поетам минулого за їхній громадянський подвиг і рішуче заявити: хочемо бути такими, як вони. Цю ідейну суть виражають слова І. Франка, взяті за епіграф: "В правди і волі світ ходімо разом!" Зібране включає і нашу власну поезію, і звернення до поетес у формі листів у минуле, відгуків на вірші, роздуми за афоризмами і зображеннями на фото. (Учениця демонструє збірник.)
Голос скептика (1) (награно аплодує). Дуже добре! Слова, поезія... Та невже далі цього й ви не пішли? Не нам вам докоряти, та у вас в руках гіркий наш досвід. Де ваші великі діяння, епохальні зрушення, де духовний поступ?
Голос обережності (2). Зачекайте! Хіба можна так відразу, не розібравшись і не перевіривши факти...
Голос боротьби (2). А як же ще з ними говорити? Тільки й знають, що нарікати на долю, а, живучи в самостійній державі, і досі дають себе гнути "партачам життя". А згодом і самі стануть ними. Факти перевірені. Почитайте їхню пресу - самі дізнаєтеся.
Молодь сьогодення. Не поспішайте звинувачувати нас у ще не заподіяному, бо поки що не відповідаємо за наші державні негаразди. Дозвольте низько вам вклонитися за той пам'ятний урок життя, що його дала нам мужня муза України. Сьогодні вибір за нами і нам до душі дорога прометеїв. Ідемо в життя із правдою на устах і з Україною в серці.
Підсумок
Учитель. Саме час повернутися всім у наші дні і підвести підсумки роботи.
1. Назвіть вірші Лесі Українки і О. Теліги, які стали для вас дорогими і повчальними, і поясніть свій вибір.
2. Які твори ви порадили б опрацювати вашим друзям, сучасникам, нащадкам? Чому саме ці?
(Демонстрування таблиці "Основні мотиви громадянської лірики Лесі Українки та О. Теліги", яка є водночас схемою опрацювання літературного матеріалу, в центрі уваги якої подвиг поета в ім'я духовного прогресу нації).
3. Назвіть основні мотиви громадянської лірики видатних поетес України, звіряючи свої думки зі змістом таблиці.
4. Поясніть, виходячи з провідних мотивів поезії, якими маємо бути ми самі, щоб виграти вирішальну битву за духовний поступ нації. Адже це те, чого навчають нас наші славні попередниці Леся Українка і О. Теліга.
Орієнтовна відповідь учня
Потрібно щиро любити свій народ, почуватися його частинкою, тоді його болі будуть твоїми власними;
потрібна громадянська мужність, бо без неї щира любов до народу в часи суворих випробувань ніякої користі не принесе;
ким би ми не були, маємо працею і вчинками доводити свої щирі громадянські почуття, як це робили наші великі поети;
нам дуже важливо подолати власні негативні риси, а особливо відчуття меншовартості; пройнятися самоповагою, вміти відстоювати свою національну гідність перед світом;
маємо жити з вірою в себе, у власні можливості, щоб не опускалися руки перед складністю завдань, що стоять перед нами.
Учитель. Леся Українка й О. Теліга постали перед нами мужніми захисницями всенародної правди, та серед провідних мотивів їх лірики є один не менш виразний, вартий особливої уваги - усвідомлення свого активного жіночого "я". Цю тему винесемо на розгляд на наступний урок з позакласного читання.
Домашнє завдання
І - II рівні. Вивчити напам'ять одну з поезій: "Не дорікати слово я дала" (Леся Українка), "Вечірня пісня" (О. Теліга).
III рівень. Ідейно-художній аналіз одного із запропонованих творів.
IV рівень. Доповідь на тему "Співзвучність поезії Лесі Українки (чи О. Теліги) нашому часові."
Заключне слово
Дорогі діти! Дуже хочеться, щоб живе й полум'яне, мужнє й пристрасне, ніжне й хвилююче слово рідної поезії, що звучала на уроці, гріло, єднало ваші душі, вело за собою, було порятунком у скруті, кликало діяти, творити і любити свій край, щоб не став він для вас чужиною, а лише найбільшою у житті святістю. Цього завжди прагнули ті, чиї імена не стерлися часом, а піднеслись у зоряне небо нашого майбутнього. Пам'ятайте, що й по ваших плодах пізнаватимуть вас, як ми сьогодні своїх попередників. Вірю, що плоди ваших щирих старань будуть багатими тим незнищенним духовним зарядом, що дарує нам неопалима часом лірика Лесі Українки і Олени Теліги. Тоді радість життя відчуєте сповна і світ радітиме разом з вами.
(Звучить "Леє, Марія" Й.-С. Баха).
Учитель. Зловісний брязкіт днів, що б'ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач, Ти, зраджений життям, яке любив так палко, Відчуй сповна, але не все пробач. Чи сум, чи блиск зорі, чи радість свята... Зів'яли мрії? Розпікає зло? Яке ж байдуже все, коли душа зім'ята, Сліпа, безкрила - сунеться на дно.
Учениця від імені О. Теліги.
А ти її лови, тримай, тягни нагору! Зринай скоріше - і пливи, пливи. Повір: незнане щось у невідому пору Тебе зустріне радісним - живи!
Учениця від імені Лесі Українки.
І прийде час, коли в ясну годину Твій дух знесилитись уже не зможе. Душа боротись буде до загину, І вірю, що обов'язково переможе!
Учитель. Тоді розтане сніг, завесняніють мрії І заяснять, мов нитка провідна!
Ти приймеш знов життя і так захочеш жити, Його пізнати глибоко до дна.
(У виконанні учнів звучить пісня І. Вілозіра на слова П. Запотічного "Встань, народе мій!").
