Живим втіленням доброти, душевної щедрості, мудрості постає в повісті Сашків прадід Тарас. Він першим починає розкривати перед допитливим хлопчиком неосяжну красу природи: "розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм". І прадідові слова переносили маленького Сашка на ці озера, які на все життя залишились найкращими в його пам'яті.
Столітня прабаба Марусина — маленька, прудка, всевидюща — найбільш за все любила прокльони. Ці прокльони були її духовною їжею, і в устах прабаби непомітно перетворювались на пісні: "Це була творчість її палкої душі." То хіба ж можна осуджувати за натхненну творчість, за щирість?
Не можна не захоплюватись духовною величчю, закоханістю в працю всіх трудівників села. У кожного з односельців Довженко знаходить свій талант. Серед дужих, працьовитих, обдарованих життєлюбів виділяється дядько Самійло. "Він був такий великий косар, що сусіди забули його прізвище: звали його Самійло Косар, а то й просто Косар.Орудував він косою, як добрий маляр пензлем — легко й вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю..." Ця гіперболізація образу створює в нашій уяві людину, від дану улюбленій справі, віковий трудовий гарт українського народу.
З дитинства у майбутнього письменника склалось переконання, що в світі немає нічого прекраснішого за людину праці. Праця для його земляків — це не тільки джерело існування, це те, що приносить радість і задоволення. Радісна праця збагачує трудівників духовно, в ставленні до неї виявляється моральна краса людини.
Творячи образи простих людей, письменник возвеличив рідний народ, показав його прекрасні національні риси: доброту, щедрість, працьовитість, любов до природи, безкорисливість. В образі хлібороба й єдиного мисливця "на всю округу" Тихона Бобиря, який не хоче стріляти у ворону на прохання людей і не вбив жодної качки, втілена доброта, сердечність українського народу.
Моральна краса і духовна велич трудового люду відбита в усіх персонажах твору. Автор впевнений, що такий народ має право на вільне життя.
"Зачарована Десна" — це хвилююча розповідь письменника про своє дитинство і водночас про свій народ, про Україну, про тих трудівників, завдяки невтомним рукам яких і квітла земля красою.
