Диктанти. Варіант 9 - Page 2

РУХ І ДУМКА

Виявляється, медики встановили з цілковитою точністю, що фізичне недовантаження організму призводить не лише до слабкості м'язів і ожиріння. Розладнуються найскладніші механізми керування функціями внутрішніх органів, порушення обмінних процесів в організмі, зниження працездатності вищої нервової системи.

Видатний філософ давнини ІІлатон називав «кульгавою» людину, яка не вміла плавати й бігати. Аристотель навчав учнів, прогулюючись разом з ними. «Думка стає жвавішою, коли тіло розігріте прогулянкою», — казав він. А відомий французький лікар XVIII століття Тіссо вважав: «Рух, як такий, може за своєю дією замінити будь-які ліки, але всі лікувальні засоби світу не в змозі замінити рух».

Не забувайте, що досвід, практика, медичні дослідження сходяться в одному: рух необхідний. Особливо слід пам'ятати про це людям, які відчувають великі розумові навантаження.

Щоб підготувати високу працездатність свого мозку, крім чергуван­ня розумового й фізичного навантажень, дуже корисна спеціальна «гімнастика мозку». Наприклад, переверт через голову або так звана стійка на голові. Якщо ви раз чи двічі на день виконаєте ці вправи, то зробите дуже корисну справу: посилите надходження крові до клітин мозку, внаслідок чого поліпшиться їх живлення.

Висновок із сказаного можна зробити такий: не бійтеся руху, шукайте його повсюдно, не бійтеся втомлюватись фізично (За В. Пекелісом, 184 слова).

МІГРАЦІЇ ТВАРИН

Чи доводилося вам спостерігати за перельотами птахів? Як сумно вони кружляють над землею, прощально махаючи крильми. Дороги їхні далекі та небезпечні. Багато з них не долетить до теплих країв і ніколи не повернеться додому. Така їхня пташина доля.

Та не лише птахи перелітають в інші краї. Переселяються з одного місця на інше багато живих істот: і звірі, і комахи, і плазуни, і риби. Всі кудись летять, повзуть, біжать, скачуть чи пливуть.

Скажімо, сезонні перепливи на дуже великі відстані для нересту здійснюють риби. Вони долають тисячі кілометрів, щоб досягти тих місць, де самі колись з'явилися на світ. Масові міграції відбуваються і в жаб. Регулярно навесні вони збираються на водоймищах, щоб відкласти ікру. Цієї пори, ма­буть, не раз доводилось чути їхні концерти. Особливо кумедно жаб'ячі міграції виглядають у гірській місцевості. Жаби видираються через гори, немов маленькі зелені альпіністи. Восени у горах можна побачити багато мандрівних вужів та гадюк.

Учені помітили: тварини-переселенці стають менш обережними, часом виявляють велику агресію, що призводить до ворожнечі поміж звірятами. Агресія, як відомо, настає тоді, коли недостатньо їжі, тісно й незатишно. Це стає основною причиною, яка змушує їх залишати звиклі, обжиті тери­торії і шукати чогось кращого (3 журналу, 189 слів).

РОЛЬ ДУМКИ

Найдавніша мудрість Індії говорить: «Думка є першоджерело світобудови». Великий Будда вказував на значення думки, яка становить нашу сутність. Лао-цзи, Конфуцій, Христос, усі Вчителі духу й великі мислителі вчили тільки цього.

Великий ІІлатон сказав: «Думки керують світом».

Будемо пам'ятати, що мисляча людина ніколи не є самотньою, бо думка її є найсильнішим магнітом і приносить із Простору тотожну відповідь. Думка, позбавлена направлення й горіння, — безплідна.

Вічна, безупинна творчість Життя Вселенського оточує нас, і ми повинні творити кожну хвилину нашого життя, творити думкою, словом, дією.

Мої молоді друзі, наповнюйте скарбницю духу вашого, вбирайте всі звуки, всі фарби, всі ритми з невичерпного джерела Простору. Найтонші вібрації ті, які сприйняті свідомо, витончать ваше сприйняття, витончать вашу думку.

Витончення сприйняття думки надасть вам можливість проникнути у тайники Простору й відкриє шляхи радості досягненням і безперервному й нескінченному сходженню.

Друзі мої, працюйте у напруженні всіх сил, адже'лише на межі на­пружень приходять нові можливості.

І прошу вас, не лякайтеся труднощів, будьте готовими пройти всі перешкоди, бо кожне їх подолання веде до майбутньої перемоги. Полюбіть труднощі і скажіть: «Благословенні є перешкоди, бо ними зростаємо», — мужньо, окрилені духом устремління, свідомі величі нескінченного вдосконалення творчості життя (За О. Реріх, 187 слів).

МОВА — ЯВИЩЕ КОСМІЧНЕ

Мова — це явище космічне. Бо Слово — це провідник косміч­ної енергії.

«Що таке Слово?» — запитуєш себе. І чіткої відповіді дати не можеш. Слово зробило людину Людиною. Не знаряддя праці (й мавпа, всупереч твердженню Дарвіна, ним може користуватися), а саме Слово. Акт пойменування світу був актом космічним, світотворчим. І це стало особливо зрозумілим у наш світоперебудовчий час, коли людина постала, за ви­словом В. Вернадського, «геологічною силою», коли біосфера перейшла у новий еволюційний стан — ноосферу. І все це завдяки Слову, через Слово, адже думка втілюється перш за все в Слові.

Перед Словом усі рівні. Проте у кожного сущого на землі свій голос, свій тембр, своє інтонаційне забарвлення. І той, хто розмовляє, завжди вкладає певну енергію в мову. Отже, мова — це своєрідний енергопровід: від одного до іншого, від одного до багатьох. Але мова не зводиться лише до комунікативної ролі. Вона постійно промениться. І навіть найдревніші тексти, так званих «мертвих мов», продовжують випромінювати свою енергію.

Мову створило високе поривання людини, тому мова завжди — духо- зведення.

«Слово — перше дзеркало духу, — казав Петрарка, — а дух не останній водій слова». В цій формулі ми бачимо взаємозалежність Космосу і Логосу, моралі і мови, Слова і Людини (За Є. Мовчаном, 185 слів).

ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

Хороших ораторів знайдеться набагато менше, ніж хоро­ших поетів.

Важкість красномовства пояснюється тим, що красномовство на­роджується з багатьох знань і старань. І справді, адже тут необхідно за­своїти найрізноманітніші знання, без яких швидкість у словах є безглуздою й смішною. Необхідно надати красу самому мовленню, і не лише відбором, а й розташуванням слів. Й усі порухи душі, якими природа наділила рід людський, необхідно вивчити до тонкощів, тому що вся сила і мистецтво красномовства полягають у тому, щоб або заспокоювати, або збуджувати душі слухачів. До всього цього мають приєднатися гумор і дотепність, освіта, достойна вільної людини, швидкість і стислість як у відбитті на­паду, так і в нападі, наповненому вишуканістю й благовихованістю. Крім того, необхідно знати всю історію давнього світу, щоб черпати з неї приклади. Не можна також знехтувати законами й цивільним правом. Ви­ конання вимагає стеження і за рухами тіла, і за жестикуляцією, і за виразом обличчя, і за звуками та відтінками голосу.

Промова повинна розцвітати й розгортатися тільки на основі повного знання предмета. Коли ж за нею не стоїть зміст, засвоєний і пізнаний ора­тором, то словесне її вираження уявляється пустою балаканиною, розмовою ні про що (За Цицероном, 181 слово).

 КИЇВСЬКИЙ КРАЄВИД

Тут найбільший виступ Владимирки й найвищий. Звідсіль я окидаю оком усей широкий простір, Поділ, усю рівну, як луки, Оболонь до самих гір села Вишгорода над Дніпром.

Яка широчінь! Який величезний простір! Але це не однотонна широчінь степів, або морів, або піскуватої пустині. Під лиснючим, помальованим усякими кольорами велетенським шатром ніби був розстелений квіт­частий, без міри широкий килим. Луки на Оболоні лиснять зеленою тра­вою. По рівнині Дніпро звивається трьома закрутами й ховається за вишгородським крутим виступом гори десь у сизій далечі. Вода лиснить сріблистим білим одлиском од неба, неначе чиясь рука кинула на луки й побгала біло-срібну стрічку. На Оболоні ще позоставались озерця після недавньої розлий-води. Вони лиснять двома рядками до самого вишгородського взгір'я, неначе по широкій луці в'ються дві невеличкі річки і вливаються в Почайну. Почайна, недалечко од гавані, жовтіє жовтим кольором, мов дзеркало, кинуте за Подолом. Усі ті водяні плеса покручені, побгані, неначе кинуті жужмом на зелені луки, і лиснять, мов розтоплене срібло, а подекуди блищать жовтими та рожевими кольорами. Поділ роз­стелявся на схід, кругло обрамований Дніпром та закругленою гаванню, неначе управлений в срібні широкі й лиснючі рами (За І. Нечуєм-Левицьким, 180 слів).